Попри гучні заяви президента США Дональда Трампа про підтримку від союзників у питанні розблокування Ормузької протоки, реальна готовність цих союзників до активної військової участі виглядає вкрай невизначеною. На зустрічі, що відбулася у п’ятницю за участю Великої Британії та Франції, обговорювалася ситуація навколо стратегічно важливого водного шляху, однак, за словами обізнаних європейських посадовців, прогрес у формуванні будь-якої військово-морської місії є мінімальним. Це створює певну напруженість, адже союзники не виявляють бажання розгортати свої сили доти, доки не буде досягнуто постійного перемир’я між Сполученими Штатами та Іраном.
Напруженість у Ормузькій протоці: Міжнародні союзники неохоче йдуть на військову співпрацю зі США
Дипломатичні зусилля переважають військові рішення
Наразі основна увага в переговорах зосереджена на дипломатичних зусиллях, спрямованих на врегулювання конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, а не на військових рішеннях, незважаючи на наполягання Вашингтона щодо конкретних зобов’язань у сфері військово-морських сил. Це свідчить про складність ситуації та небажання деяких гравців загострювати конфлікт.
Розбіжності у баченні військової операції
Крім того, Велика Британія та Франція досі не досягли повної згоди щодо механізмів функціонування можливої військово-морської операції, включаючи потенційну роль Сполучених Штатів. Дипломати прагнуть дочекатися розвитку крихких мирних переговорів, перш ніж ухвалювати остаточні рішення щодо конкретної місії.
“Якщо президент США не зможе представити реалістичний план для досягнення розблокування протоки та припинення війни, союзники США, ймовірно, матимуть труднощі з розробкою планів допомоги.” – джерело, на яке посилається Bloomberg.
Різні підходи до безпеки Ормузької протоки
Наразі Велика Британія розглядає можливість розгортання наявних автономних систем тралення мін, а не військових кораблів для супроводу танкерів через протоку. Франція ж неодноразово висловлювала ідею “системи супроводу” та наполягає на тісній координації будь-якої місії з Іраном, пропонуючи залучати до неї виключно країни, які не перебувають у конфлікті з Тегераном, такі як Індія або інші європейські держави.
Скептицизм щодо участі США
Деякі союзники висловлюють побоювання, що участь США у такій місії може мати негативний ефект, стимулюючи іранську сторону займати більш оборонну позицію.
Прагнення до мандату ООН
Однак, Франція та Велика Британія висловлюють спільне бажання, щоб місія діяла під мандатом Організації Об’єднаних Націй, хоча офіційні особи визнають складність досягнення такої мети, враховуючи необхідність згоди від усіх постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема США, Китаю та Росії.
Контекст дій США
Ці події відбуваються на тлі заяви президента Трампа про повну морську блокаду портів Ірану, яка розпочалася 13 квітня, з погрозою знищення будь-якого іранського корабля, що наблизиться до неї. Раніше Трамп заявляв про намір США розпочати блокаду іранських портів, не пропускаючи судна, які сплачували “данину” Тегерану за прохід через Ормузьку протоку, що сягала до 2 мільйонів доларів з танкера. Незважаючи на заяви Трампа про залучення до блокади Британії, Лондон офіційно заявив про неучасть у таких діях.
