Дипломатичні кола активно працюють над організацією нового раунду мирних переговорів між Сполученими Штатами та Іраном, що стало наслідком введення Вашингтоном блокади іранських портів та погроз Тегерана здійснити удари по цілях у регіоні.
Напруженість зростає: США запроваджують блокаду, Іран погрожує
Можливий другий раунд переговорів у Пакистані
Президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо можливості проведення другого раунду переговорів “протягом наступних двох днів”, натякнувши газеті New York Post, що зустріч може знову відбутися в столиці Пакистану. Генеральний секретар ООН Ан토ніо Гутерріш також оцінив відновлення переговорів як “дуже ймовірне”, згадавши про свою зустріч із заступником прем’єр-міністра Пакистану Исхаком Даром. Він підкреслив, що “військового рішення цього кризи не існує. Мирні угоди вимагають постійної взаємодії та політичної волі. Серйозні переговори повинні відновитися”. Перший раунд переговорів, спрямованих на остаточне припинення конфлікту, не приніс результатів минулими вихідними, а Білий дім визначив ядерні амбіції Ірану як головний каменем спотикання. Незважаючи на збереження перемир’я, конфлікт навколо Ормузської протоки становить серйозну загрозу поновлення військових дій та поглиблення економічних наслідків регіональної війни.
Пакистан виступає посередником у мирному процесі
Пакистан запропонував провести другий раунд американсько-іранських переговорів, і, за словами двох американських чиновників, обговорення цієї пропозиції ще тривають. Дипломат однієї з країн-посередників повідомив, що Тегеран і Вашингтон досягли згоди щодо проведення переговорів, хоча і американські чиновники, і дипломат говорили на умовах анонімності. Наразі місце проведення, час та склад делегацій ще не визначені, проте Ісламабад та Женева розглядаються як можливі міста для проведення зустрічі.
“Воєнне рішення цього кризи не існує. Мирні угоди вимагають постійної взаємодії та політичної волі. Серйозні переговори повинні відновитися”, – Антонио Гутерриш, Генеральний секретар ООН.
Економічні наслідки конфлікту та блокади
Війна, що триває вже сьомий тиждень, спричинила значні коливання на ринках та похитнула світову економіку через перерви в судноплавстві та авіаудари, що зруйнували військову та цивільну інфраструктуру по всьому регіону. За попередніми даними, внаслідок бойових дій загинули щонайменше 3 000 осіб в Ірані, понад 2 000 в Лівані, 23 в Ізраїлі та понад десяток в арабських країнах Перської затоки. Також загинули тринадцять американських військовослужбовців.
Блокада іранських портів: офіційні заяви та дані
У вівторок американські військові заявили, що протягом перших 24 годин військово-морської блокади проти Ісламської республіки їм вдалося зупинити вихід шести суден з іранських портів. Центральне командування (CENTCOM), відповідальне за американські сили на Близькому Сході, повідомило, що в цій операції задіяно понад 10 000 американських військовослужбовців, понад десяток військових кораблів та десятки літаків. “Протягом перших 24 годин жодному судну не вдалося прорвати американську блокаду, і шість торгових суден виконали вказівку американських сил розвернутися та повернутися до іранського порту в Оманській затоці”, – йдеться в повідомленні CENTCOM на X. “Блокада безпристрасно застосовується до суден усіх країн, що входять або виходять з іранських портів та прибережних районів, включаючи всі іранські порти в Перській затоці та Оманській затоці”, – було додано в повідомленні.
Однак, незважаючи на твердження Центрального командування США (CENTCOM) про те, що жодному судну не вдалося прорвати блокаду, дані відстеження від постачальника морських даних Kpler свідчать, що щонайменше два судна, які вийшли з іранських портів, перетнули Ормузську протоку в понеділок. Іранські сили фактично закрили протоку після початку повітряної кампанії США та Ізраїлю проти Ісламської республіки 28 лютого, а в неділю США оголосили про блокаду іранських портів після провалу мирних переговорів з Тегераном. Цей водний шлях є одним із найважливіших енергетичних вузлів у світі, через який проходить приблизно від чверті до третини світових поставок нафти та близько п’ятої частини скрапленого природного газу (СПГ). Його закриття спричинило шок на світових ринках. За оцінками ЄС, ціни на газ зросли на 70%, а на нафту – на 50%, що призвело до додаткових витрат у розмірі 13 мільярдів євро на імпорт викопного палива.
