Офіс президента України відмовився оприлюднювати петицію, яка закликала до проведення пресконференції Володимира Зеленського за участю незалежних медіа, що викликало неоднозначну реакцію у журналістській спільноті та серед громадськості. Ініціатор звернення, журналіст Данило Мокрик, повідомив про відмову, оприлюднивши відповідь ОП, згідно з якою петиція “не відповідає встановленим вимогам”.
Причини звернення та його суть
У своєму зверненні журналіст наголошував, що в Україні вже понад місяць тривають протести, однією з ключових вимог яких є заклик до президента вступити в реальний діалог із суспільством. Мокрик запропонував пресконференцію для незалежних і критично налаштованих журналістів як дієву форму такого діалогу. Він підкреслив, що саме ці медіа готові ставити гострі та нагальні запитання щодо внутрішньої політики, які обговорюються на протестах, і відповіді на які суспільство очікує безпосередньо від глави держави.
Серед медіа, представників яких пропонувалося запросити на пресконференцію, були “Українська правда”, Bihus.Info, Слідство.Інфо, Радіо Свобода, hromadske, The Kyiv Independent, Суспільне, НВ, “Дзеркало Тижня”, ВВС Україна, Liga.net. Мокрик підкреслив, що відкрита розмова з незалежною журналістикою є кроком, який може стати реальною відповіддю на запит суспільства.
Реакція Офісу президента
Представники Офісу президента надали відповідь, в якій зазначили, що “ініційована електронна петиція президентові України не відповідає встановленим вимогам, відтак її оприлюднення не здійснюється”. Причини такої невідповідності вимогам не були деталізовані в оприлюдненій відповіді.
Контекст комунікації президента з медіа
Варто зазначити, що президент Володимир Зеленський востаннє проводив велику пресконференцію в лютому 2025 року. З того часу глава держави переважно спілкується з журналістами під час візитів за кордон, на брифінгах, пов’язаних з візитами іноземних делегацій до Києва, або ж у вибірковому порядку через чати зі ЗМІ в соціальних мережах. Такий формат взаємодії викликає дискусії щодо рівня відкритості та прозорості комунікації влади з суспільством.
Додаткова інформація та аналіз
Відмова Офісу президента оприлюднити петицію, навіть якщо вона не відповідає певним формальним вимогам, може бути інтерпретована як небажання вступати у відкритий діалог із медіа, які займають критичну позицію. Це особливо актуально на тлі триваючих суспільних протестів, які висвітлюють потребу в більшій прозорості та підзвітності влади.
Історичний контекст взаємодії президента з медіа
Формат пресконференцій та брифінгів є важливим інструментом для журналістської діяльності, дозволяючи оперативно отримувати інформацію, ставити уточнюючі запитання та висвітлювати ключові події. Обмеження такого формату може ускладнювати роботу медіа та, як наслідок, обмежувати доступ суспільства до повної та об’єктивної інформації.
За даними аналітичних звітів щодо свободи слова в Україні, однією з проблем залишається забезпечення рівного доступу всіх медіа до інформації та представників влади. Відсутність регулярних та відкритих пресконференцій може свідчити про тенденцію до обмеженого контрольованого доступу до інформації, що не завжди відповідає стандартам демократичного суспільства.
Можливі наслідки
Така ситуація може посилити недовіру до офіційних джерел інформації та стимулювати поширення неперевірених даних. Важливо, щоб представники влади розуміли роль незалежних медіа у формуванні громадської думки та забезпеченні демократичних процесів.
Ініціатива журналіста Данила Мокрика підкреслює важливість діалогу між владою та суспільством, а також роль медіа як посередника у цьому діалозі. Незважаючи на відмову, сам факт такого звернення та його публічне обговорення є кроком до підвищення обізнаності громадськості щодо питань прозорості та відкритості влади.
- Звернення журналіста Данила Мокрика щодо проведення пресконференції.
- Відмова Офісу президента через невідповідність формальним вимогам.
- Актуальність питання діалогу влади та суспільства на тлі протестів.
- Історичний контекст комунікації президента з медіа.
