Випадок із забороною на в’їзд до України для наукового співробітника Вроцлавського відділення Інституту національної пам’яті Міхала Секерки, який стався під час його спроби перетнути кордон для участі у перепохованні жертв Волинської трагедії, викликає низку запитань та потребує детального аналізу.
Інцидент, що набув розголосу 1 вересня 2023 року завдяки публікаціям у соціальних мережах, зокрема на сторінці “Спільнота та пам’ять”, виявив, що пан Секерка, який також є віцепрезидентом Товариства вшанування пам’яті жертв злочинів українських націоналістів, дізнався про трирічну заборону на в’їзд саме на українському кордоні. Ця заборона, накладена Службою безпеки України в листопаді 2023 року, діє до 28 листопада 2026 року, проте причина її запровадження залишається невідомою, що викликає занепокоєння, особливо з огляду на відсутність будь-яких пояснень з боку української влади. Навіть втручання консула не змінило ситуації, що підкреслює рішучість української сторони у застосуванні цієї санкції.
Контекст подій та реакція
Каміль Дворачек, директор Вроцлавського відділення Інституту національної пам’яті, підтвердив факт інциденту, проте наголосив, що пан Секерка подорожував до України у приватній якості, а не як офіційний представник Інституту. Це важливе уточнення, яке, однак, не знімає питання щодо обґрунтованості заборони, особливо враховуючи діяльність Секерки як науковця, що досліджує складні сторінки історії, та його роль у громадській організації, що вшановує пам’ять жертв.
Волинська трагедія та історична пам’ять
Події навколо перепоховання останків 55 польських жертв Волинської трагедії в Острівках та Волі Островецькій, що відбулося 30 серпня за участі польських політиків, підкреслюють чутливість теми польсько-українських відносин та необхідність взаєморозуміння у сфері історичної пам’яті. Президент України Володимир Зеленський у липні анонсував відкриття архівів СБУ та розвідки щодо подій на Волині, що мало б сприяти прозорості та глибшому розумінню минулого. Завершення українськими та польськими фахівцями ексгумацій на місцях трагедій у серпні також свідчить про триваючий процес примирення та пошуку спільної мови.
“Відсутність чітких пояснень щодо причин запровадження заборони на в’їзд створює підґрунтя для спекуляцій та ускладнює діалог між Україною та Польщею на рівні історичної пам’яті. Важливо, щоб подібні рішення, які можуть мати значний вплив на двосторонні відносини, були обґрунтованими та прозорими.”
Цей інцидент вимагає уваги та, можливо, додаткового розслідування з боку відповідних органів, щоб прояснити ситуацію та уникнути подібних непорозумінь у майбутньому, що могло б негативно вплинути на процес польсько-українського примирення. Як зазначає “Європейська правда”, інформація про подію походить з польських джерел, зокрема Gazeta Wroclawska, що підкреслює значний інтерес польської сторони до цього питання. Шукаємо додаткову інформацію щодо коментарів української сторони щодо цього випадку, а також аналогічних інцидентів, що могли траплятися раніше.
