Сума застав, внесених за колишніх та чинних топпосадовців, наближених до команди Володимира Зеленського, перевищила 1,1 мільярда гривень, що свідчить про масштабне використання коштів для уникнення кримінальної відповідальності.
Ця значна сума, значною мірою отримана через схеми відмивання грошей, відомі як “кешбек” від “пралень”, була спрямована на те, аби 30 фігурантів резонансних корупційних справ уникнули ув’язнення або тримання під вартою в слідчих ізоляторах.
Аналіз фінансових схем
Використання підставних фірм для внесення застав
Детальний аналіз свідчить, що кошти для внесення застав переважно надходять через фірми-одноденки, які не мають жодного доходу чи реальної господарської діяльності. Часто ці ТОВки, зареєстровані нещодавно, з мінімальним статутним капіталом, використовуються для сплати десятків мільйонів гривень за різних обвинувачених, що викликає серйозні запитання щодо законності походження цих коштів.
“Застава вже давно перетворилася на “кешбек” від вкрадених активів, що підтверджують у НАБУ.”
Найбільші застави та фігуранти справ
ТОП-3 застави за колишніх чиновників
- 150 млн грн – внесено за Германа Галущенка, ексміністра юстиції та енергетики, для його виходу зі СІЗО та уникнення свідчень.
- 140 млн грн – сплачено за Андрія Єрмака, колишнього голову Офісу Президента, який пробув під вартою лише 4 дні.
- 120 млн грн та 51,6 млн грн – застави за Олексія Чернишова, ексвіцепрем’єра, у справах щодо корупції в Мінрегіоні та зловживання службовим становищем.
Застави за посадовців Офісу Президента
Понад 205 мільйонів гривень було внесено за топпосадовців Офісу Президента, серед яких згадуваний Андрій Єрмак, а також Віктор Дубовик (7 млн грн), Андрій Смирнов (28 млн грн) та Артем Шил (30 млн грн). Очікується збільшення цієї суми після внесення 20 млн грн застави за Ірину Мудру, колишню заступницю Єрмака.
Застави за колишніх урядовців
Загальна сума застав за колишніх урядовців перевищила 412 мільйонів гривень. До цієї категорії входять Герман Галущенко (150 млн грн), Олексій Чернишов (171,6 млн грн), Микола Сольський (76 млн грн), Ольга Стефанішина (6 млн грн), Олександр Хейло (6 млн грн) та Василь Лозинський (2,5 млн грн).
Застави за народних депутатів від партії “Слуга народу”
Майже 172 мільйони гривень було внесено за народних депутатів. Серед них Юрій Кісєль (40 млн грн), Ігор Негулевський (30 млн грн), Євген Пивоваров (20 млн грн), Михайло Лаба (20 млн грн), Ольга Савченко (16,6 млн грн), Андрій Одарченко (15 млн грн), Андрій Клочко (12 млн грн), Микола Тищенко (10 млн грн) та Олексій Кузнєцов (8 млн грн). Зокрема, Андрій Одарченко втік за кордон, не відбуваючи 8-річний термін ув’язнення через несправність електронного браслета.
Застави за інших посадовців
39 мільйонів гривень сплачено за інших посадовців, зокрема за Павла Кириленка, голову Антимонопольного комітету (20 млн грн), Сергія Дейнеку, ексголову Державної прикордонної служби (10 млн грн), та Іллю Вітюка, колишнього керівника департаменту кібербезпеки СБУ (9 млн грн).
Застави у межах операції “Мідас”
Понад 172 мільйони гривень було внесено за інших фігурантів справи “Мідас”, включаючи Ігоря Фурсенка (95 млн грн), Дмитра Басова (40 млн грн), Лесю Устименко (25 млн грн), Людмилу Зоріну (12 млн грн), а також 18 мільйонів гривень за чотирьох посадовців поліції у справі “порноофісів”.
Критика системи застав та шляхи вирішення
Роль Державної служби фінансового моніторингу
Держфінмоніторинг, під керівництвом Філіпа Проніна, неодноразово демонстрував нездатність або небажання контролювати законність походження коштів, що вносяться як застави. Це викликає занепокоєння, адже фінансовий моніторинг не фіксує підозрілих операцій, навіть коли вони здійснюються через новостворені фірми без доходів.
Законодавчі ініціативи
Для протидії цій проблемі, група народних депутатів зареєструвала законопроєкт 15388, спрямований на посилення контролю за законністю походження коштів, внесених як застава. Законопроєкт передбачає обов’язкову перевірку джерел коштів, і в разі непідтвердження їх законності, кошти не будуть зараховані як застава, а підозрюваний залишиться під вартою.
Мартина Богуславець, автор матеріалу, наголошує на важливості збереження незалежності НАБУ та САП, а також на необхідності уважного спостереження за судовими процесами, аби застава залишалася дієвим запобіжним заходом, а не інструментом для уникнення відповідальності.
