Заступник командира з бойової роботи “Російського добровольчого корпусу” Степан Каплунов, відомий під позивним “Молот”, розкрив шокуючі деталі свого викрадення та подальшого тиску з боку співробітників Служби безпеки України. В інтерв’ю Radio NV Каплунов розповів, як він опинився в “таємній в’язниці”, де під погрозами був змушений визнати зв’язки з ФСБ, які він, за його словами, не мав. Ця історія висвітлює складні взаємозв’язки між різними українськими спецслужбами та потенційні ризики для учасників добровольчих формувань, що діють на території України.
Деталі викрадення та психологічний тиск
За словами Каплунова, викрадення відбулося 23 серпня неподалік від його місця проживання. Його одразу закували в кайданки, зав’язали очі скотчем і доставили до невідомого місця, яке він назвав “таємною в’язницею”. Перші дві доби були присвячені інтенсивним допитам, після чого розмови стали менш частими. Каплунов висловив припущення, що основною метою операції була дискредитація спецпідрозділу Тимура та його командира. Йому інкримінували зв’язок з ФСБ, і під тиском він був змушений перевести цей “зв’язок” на свого безпосереднього керівника, командира Дмитра Іванова, а не на командира РДК Дениса Капустіна (позивний WhiteRex). Хоча фізичного насильства, окрім самого викрадення, до нього не застосовували, лунали погрози “зникнути назавжди”, що, за його словами, означало “копання ями”.
“Хоча насправді нічого подібного не було. Тобто я пішов на це через своє становище та під психологічним тиском”, – підкреслив він.
Перебуваючи у вкрай скрутному становищі, Каплунов, як він сам зізнався, повністю погодився з нав’язаною версією щодо його зв’язків з ФСБ та передачі цього контакту керівництву. Він зазначив, що загалом перебував на двох різних об’єктах протягом дев’яти днів, після чого його відпустили. “Просто через дев’ять діб мені сказали: “На вихід”. Також відбулося пересаджування — чи то в одну машину, чи то у дві. Після цього мене привезли на те місце, де мене, грубо кажучи, й викрали, — але не попередивши заздалегідь, що зараз ще й проводитиметься обшук у моїй квартирі”, – розповів він. На запитання, чи контактував з ним керівник Офісу Президента Кирило Буданов, Каплунов відповів негативно, хоча й додав, що знає про уважне ставлення Буданова до цієї ситуації.
Передісторія подій та реакція спецслужб
Інцидент набув розголосу 1 вересня, коли РДК заявив про викрадення Каплунова невідомими особами. Вже вранці 2 вересня з’явилася інформація про перестрілку в Дніпровському районі Києва, нібито влаштовану ГУР та СБУ, яка пов’язувалася зі зникненням Каплунова. За повідомленнями ЗМІ, на місці події працювали співробітники Державного бюро розслідувань та керівник спецпідрозділу СБУ “Альфа”, а внаслідок конфлікту постраждали троє співробітників Головного управління розвідки. Водночас СБУ заявила про запобігання теракту проти одного з лідерів російського опозиційного національного руху, який прибув в Україну, у співпраці з ГУР.
Потенційні наслідки та аналіз ситуації
Цей інцидент викликає серйозні питання щодо координації дій між українськими спецслужбами та безпеки учасників добровольчих формувань, які відіграють важливу роль у протистоянні російській агресії. Неузгодженість дій та потенційні внутрішні конфлікти можуть мати негативні наслідки для обороноздатності країни та її міжнародного іміджу. Подробиці справи, розкриті Каплуновим, вказують на можливу спробу внутрішньої дискредитації, що може бути використано російською пропагандою. Подальше розслідування та роз’яснення обставин події є критично важливими для відновлення довіри та забезпечення стабільності.
