51 тисяча водіїв порушили ПДР понад 10 разів за рік. Чому українські дороги залишаються смертельною пасткою

51 тисяча водіїв порушили ПДР понад 10 разів за рік. Чому українські дороги залишаються смертельною пасткою

Історично склалося так, що будь-які законодавчі ініціативи, спрямовані на підвищення безпеки дорожнього руху, часто викликали бурхливі дискусії, а їх впровадження супроводжувалося спротивом. Класичним прикладом є досвід Великої Британії у 1977 році, коли політик Чарльз Стауртон наполегливо переконував парламент у необхідності зобов’язати водіїв пристібатися ременями безпеки. Його опоненти, апелюючи до “свободи вибору” та гіпотетичних випадків, коли ремінь міг би стати причиною загибелі, намагалися заблокувати цю, здавалося б, очевидну норму, яка мала б рятувати життя мільйонів. Минули десятиліття, і сьогодні використання ременів безпеки є загальноприйнятим стандартом у більшості країн світу, демонструючи, як суспільство з часом адаптується до нововведень, що позитивно впливають на його добробут.

Законодавчі ініціативи в Україні: боротьба з перевищенням швидкості

Український парламент нині розглядає два законопроєкти, які мають на меті знизити кількість дорожньо-транспортних пригод, рятуючи життя не лише водіїв та пасажирів, а й пішоходів, а також вплинути на звичку мільйонів українців перевищувати дозволену швидкість. Це актуальне питання, адже статистика свідчить про високий рівень смертності на українських дорогах, який значно перевищує середньоєвропейські показники. Нещодавні дослідження підтверджують, що 84% українців вважають за необхідне позбавляти водійських прав систематичних порушників, а 77% підтримують підвищення штрафів за перевищення швидкості.

Законопроєкт № 15348: підвищення штрафів

Перший законопроєкт (№ 15348) пропонує суттєве збільшення штрафів за перевищення швидкості. Наприклад, за перевищення більш ніж на 20 км/год штраф зросте з 340 до 680 гривень. Для тих, хто значно перевищуватиме швидкість (на 60 або 80 км/год), передбачені штрафи у розмірі 2720 та 3400 гривень відповідно. Особливо суворі санкції чекають на тих, хто протягом року п’ять разів буде спійманий на значному перевищенні швидкості – їм доведеться сплатити 17 000 гривень. Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності вже підтримав цей документ, що свідчить про його потенційне швидке прийняття.

Альтернативний проєкт № 15348-1: більш суворі санкції

Альтернативний законопроєкт (№ 15348-1) передбачає ще жорсткіші покарання. За перевищення більш ніж на 40 км/год штраф становитиме 2550 гривень. У разі четвертого такого порушення протягом року водія оштрафують на 17 000 гривень, а за п’яте порушення – можуть позбавити водійських прав на рік. Важливою особливістю цього проєкту є зниження порогу відповідальності за перевищення швидкості з нинішніх 20 км/год до 10 км/год. Однак, цей альтернативний варіант не здобув такої ж підтримки комітету, як основний, а народні депутати висловлюють сумніви щодо наявності достатньої кількості голосів для його ухвалення.

“У мене є сумніви, що буде легке проходження. Я ніколи не бачив великого ентузіазму ні попереднього скликання, ні цього скликання підтримувати будь-які додаткові каральні заходи щодо порушників Правил дорожнього руху, особливо в питанні швидкості,” – зазначає член комітету з правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.

Проблематика перевищення швидкості та статистичні дані

Перевищення швидкості визнано Всесвітньою організацією охорони здоров’я одним з п’яти основних факторів ризику на дорозі. Статистика свідчить, що в Україні внаслідок ДТП щорічно гине від 3 до 3,5 тисяч осіб, що приблизно вдвічі більше, ніж у середньому в країнах ЄС. Експерти одностайні у думці, що швидкість є “вбивцею номер один” на дорогах, спричиняючи кожну другу смертельну ДТП.

“Фантоми” та превентивний ефект

Одним із нововведень у сфері безпеки дорожнього руху стало впровадження “фантомів” – спеціальних патрульних автомобілів, які фіксують порушення швидкості в автоматичному режимі. Їхня головна мета – не стільки каральна, скільки превентивна, адже водії, не знаючи, де саме їх можуть зафіксувати, змушені дотримуватися правил дорожнього руху. Ці автомобілі є частиною державної програми з підвищення безпеки дорожнього руху, започаткованої у 2020 році, і підготовкою нової програми на період до 2030 року.

Зміна ставлення до ременів безпеки

Десять років тому ситуація з використанням ременів безпеки в Україні була вкрай незадовільною – лише 15% водіїв ними користувалися, а штраф за це становив лише 51 гривню. Проте, завдяки комплексу заходів, зокрема введенню камер фіксації, зниженню дозволеної швидкості у містах до 50 км/год та збільшенню штрафу за непристебнутий ремінь, ситуація змінилася. Сьогодні близько половини водіїв пристібаються, хоча до показників Швеції (99%) ще далеко.

Інфраструктурні рішення та міжнародний досвід

Окрім законодавчих обмежень та штрафів, ключовим фактором безпеки дорожнього руху є дорожня інфраструктура. Експерти наголошують на необхідності комплексного підходу, який включає не лише покарання, а й зміни в проєктуванні доріг. Зменшення ширини смуг руху, створення охоронних зон, виведення транзитного транспорту за межі населених пунктів – ці заходи можуть суттєво вплинути на зниження аварійності.

“Швидкість надмірна була, є і залишається вбивцею номер один на дорогах. Кожна друга смертельна ДТП – через швидкість,” – наголошує директорка ЦЕДЕМ Олеся Холопік.

Концепція Vision Zero

Шведська програма Vision Zero, започаткована у 1997 році, ставить за мету нульову смертність на дорогах. Її ключовий принцип полягає в тому, що відповідальність за смертельні аварії лежить не лише на водіях, а й на проєктувальниках транспортної системи. Ця концепція передбачає фокусування на запобіганні аваріям, що призводять до важких травм та смерті, враховуючи енергію, необхідну для зламу людського тіла. Як результат, за майже 30 років існування Vision Zero, смертність на дорогах Швеції знизилася приблизно на 70%.

Резонансні ДТП та реакція влади

Україна, на жаль, також має сумний досвід резонансних ДТП, які стають каталізатором змін у сфері безпеки дорожнього руху. Трагічні події у Харкові у 2017 році та в Києві у 2026 році, що призвели до численних жертв, спонукали до прискорення реформ. Однак, експерти зазначають, що влада часто реагує на проблеми лише після таких трагедій, оскільки ухвалення непопулярних рішень, таких як підвищення штрафів, може викликати негативну реакцію суспільства, особливо в умовах війни.

Попри це, суспільна думка демонструє готовність до жорсткіших заходів. Дослідження показують високий рівень підтримки позбавлення прав систематичних порушників та підвищення штрафів за перевищення швидкості, навіть серед регулярних водіїв. Це свідчить про зростаюче усвідомлення необхідності пріоритетності безпеки на дорогах, навіть якщо це вимагає непопулярних, але справедливих рішень.