Реформа системи охорони здоров’я України, що розпочалася з трагічного випадку, набула нового імпульсу після Революції Гідності, відкривши шлях до системних змін. Історія, що почалася з листа про смерть молодого чоловіка з гемофілією через відсутність життєво важливого препарату, стала каталізатором для створення благодійного фонду «Пацієнти України» та перегляду застарілих методів державних закупівель медикаментів. Ця подія підкреслила критичну необхідність забезпечення безперебійного доступу пацієнтів до лікування, особливо в умовах, коли державні механізми закупівель демонстрували значну корумпованість та неефективність, призводячи до загибелі людей. Трансформація системи, яка передбачала передачу закупівель міжнародним організаціям, таким як UNICEF, UNDP та Crown Agents, була викликана прагненням до прозорості та ефективності, попри шалений опір тих, хто звик зловживати мільярдними державними коштами. Впровадження нової моделі закупівель, що базувалася на міжнародних стандартах, дозволило знизити ціни на ліки та переорієнтувати державні витрати на реальні потреби пацієнтів, водночас тривала боротьба за збільшення бюджету на охорону здоров’я поступово приносила свої плоди, хоча й досі не вирішила всіх проблем фінансування. Попри відчутний прогрес, система опинилася на порозі нових викликів, пов’язаних із залежністю від окремих постачальників та їхньою здатністю зривати тендери, що ставить під загрозу життя тисяч пацієнтів.
Виклики та перспективи реформування системи закупівель
Проблематика сучасних державних закупівель
Незважаючи на досягнутий прогрес у реформуванні системи державних закупівель медикаментів, останнім часом спостерігається тривожна тенденція, коли тисячі українських пацієнтів залишаються без життєво необхідних ліків. Проблеми виникли через зриви тендерів одним конкретним постачальником, ТОВ «Дойч-Фарм», який, за даними з відкритих джерел, пов’язаний з політичною партією «Батьківщина». Ця компанія, розпочавши активну діяльність на ринку державних закупівель у 2023 році з найнижчими ціновими пропозиціями, згодом систематично не виконувала свої зобов’язання щодо поставок, навіть після укладання контрактів на суму понад 700 мільйонів гривень. Зокрема, ліки на суму понад 370 мільйонів гривень не були поставлені або були доставлені з критичними затримками, деякі препарати – з однорічним зволіканням. Згідно зі статистикою «Медичних закупівель України», компанія «Дойч-Фарм» відповідальна за зрив 44% тендерів, при цьому не сплачуючи належних штрафів. Така ситуація призвела до переривання лікування для тисяч пацієнтів, які не можуть отримати необхідні медикаменти ні в лікарнях, ні в аптеках, що ставить їх перед вибором: помирати або шукати лікування за кордоном, що часто призводить до еміграції.
Необхідність нового етапу реформи
Десятирічний шлях реформування системи державних закупівель, безумовно, був значним кроком уперед, але поточна ситуація вимагає негайного перезавантаження та впровадження нових підходів. Перш за все, необхідно посилити відповідальність постачальників, спонукаючи Антимонопольний комітет та правоохоронні органи до швидких та рішучих дій, адже зрив постачання життєво важливих ліків становить пряму загрозу життю, а не просто господарський спір. Крім того, законодавство має бути адаптовано до специфіки фармацевтичного ринку, де критерій «найнижчої ціни» не може бути визначальним, коли йдеться про ризики для життя пацієнтів. Натомість, слід впроваджувати нецінові критерії, такі як надійність постачальника, історія виконання контрактів та гарантії поставок, щоб забезпечити стабільність системи. Важливим аспектом є також захист прав пацієнтів, а не лише формальний процес закупівель. Держава має усвідомити, що пацієнт не може чекати на «коли довезуть», і тому необхідно створити буферний запас ліків, який би покривав щонайменше 50%, а в ідеалі – 75-100% річної потреби, забезпечуючи безперервність лікування навіть у разі збоїв у закупівлях. Такий резерв, створений один раз, служитиме надійною страховкою для всієї системи. По-третє, існує потреба у зміні моделі забезпечення, оскільки централізовані закупівлі такої величезної кількості медикаментів, як це відбувається в Україні (15,2 мільярда гривень на 700 найменувань ліків за 28 програмами), є не найоптимальнішим рішенням. Більшість країн світу віддають перевагу більш гнучким системам, таким як реімбурсація, коли пацієнт отримує ліки в аптеці за рецептом. В Україні вже існує подібна модель – програма «Доступні ліки», яку необхідно суттєво розширити, поступово переводячи частину програм з централізованих закупівель на цю гнучкішу систему. Зрештою, медицина – це не про тендери, і навіть не про складні реформи, а про те, чи отримає людина необхідний їй препарат вчасно. Двадцять років тому протестувальники під МОЗ демонстрували ціну корупції, приносячи до будівлі вінки та гроби. Сьогодні Міністерство охорони здоров’я є союзником у боротьбі за покращення системи, однак, вона все ще не гарантує базових потреб пацієнтів, що вимагає подальших змін.
Міністерство охорони здоров’я України розробляє нові підходи до державних закупівель ліків, спрямовані на підвищення їх ефективності та прозорості.
Аналіз ефективності попередніх реформ
За останні десять років система державних закупівель в Україні пережила значні трансформації, що призвели до підвищення прозорості та ефективності. Перехід до залучення міжнародних організацій, таких як UNICEF, UNDP та Crown Agents, для здійснення закупівель, став важливим кроком, який допоміг зменшити корупційні ризики та оптимізувати використання бюджетних коштів. Державне підприємство «Медичні закупівлі України», створене на основі цих принципів, успішно функціонує вже сім років, демонструючи позитивні результати у зниженні цін на ліки та підвищенні їх доступності для пацієнтів. Водночас, зростання бюджету на охорону здоров’я, що досягалося шляхом наполегливих переговорів з Міністерством фінансів, дозволило покращити фінансування програм лікування тяжкохворих, хоча й досі залишається недостатнім для повного задоволення потреб. Однак, поточна ситуація з зривом тендерів окремими постачальниками, як-от ТОВ «Дойч-Фарм», виявила нові слабкі місця в системі, що потребують негайного вирішення. Невиконання контрактів та значні затримки у поставках життєво важливих препаратів ставлять під загрозу життя пацієнтів і підкреслюють необхідність подальшого вдосконалення законодавства та механізмів контролю за діяльністю постачальників.
Рекомендації щодо подальшого розвитку системи
Для забезпечення стабільного доступу пацієнтів до необхідного лікування та запобігання кризовим ситуаціям, виникає нагальна потреба у впровадженні комплексу заходів, спрямованих на посилення відповідальності постачальників та адаптацію законодавства до специфіки фармацевтичного ринку. Важливою складовою цього процесу є перегляд критеріїв відбору постачальників, з акцентом на нецінові показники, такі як надійність, досвід виконання контрактів та гарантії своєчасних поставок, що дозволить мінімізувати ризики зриву тендерів. Окрім того, створення буферного запасу ліків, що забезпечить покриття щонайменше 50% річної потреби, стане надійною страховкою системи від будь-яких непередбачуваних обставин. Паралельно, слід розглянути можливість розширення програми «Доступні ліки» та поступового переходу частини програм централізованих закупівель до моделі реімбурсації, що забезпечить більшу гнучкість та оперативність у забезпеченні пацієнтів медикаментами. Зміна парадигми від «закупили – колись довезуть» до «пацієнт має отримати ліки вчасно» є ключовою для подальшого розвитку системи охорони здоров’я, яка має зосереджуватися на найважливішому – здоров’ї та житті людей.
- Посилення відповідальності постачальників через жорсткіші санкції та контроль з боку державних органів.
- Впровадження нецінових критеріїв у тендерні процедури для забезпечення надійності поставок.
- Створення стратегічного буферного запасу життєво важливих ліків.
- Розширення програми реімбурсації «Доступні ліки» та поступовий перехід до цієї моделі.
