Сучасні технології штучного інтелекту продовжують розширювати межі політичної комунікації, перетворюючи віртуальні інструменти на повноцінну заміну фізичної присутності лідерів, котрі опинилися в ізоляції від суспільства через кримінальні переслідування. Нещодавній інцидент у столиці Албанії демонструє безпрецедентний випадок, коли посадовець вищого рангу вирішив вести політичну агітацію та звітувати перед виборцями безпосередньо з пенітенціарної установи.
Цифровий двійник за ґратами: новий вимір політичної боротьби
Міський голова Тирани Еріон Веліай, який перебуває під вартою за серйозними звинуваченнями у корупції та зловживанні службовим становищем, скористався можливостями генеративного штучного інтелекту для створення власного цифрового аватарчика. У відеозверненні, оприлюдненому на офіційних інтернет-ресурсах посадовця, його віртуальна копія впевнено розповідає про попередні здобутки міської адміністрації та обіцяє реалізувати соціальні ініціативи, зокрема забезпечення школярів безплатним харчуванням.
Протягом двадцяти місяців триває моє утримання в заручниках, через що я позбавлений можливості звертатися до громади особисто, проте навіть із тюремної камери я продовжуватиму виконувати свої зобов’язання перед мешканцями Тирани.
Подібні прецеденти свідчать про те, що політики по всьому світу дедалі частіше використовують синтез медіаконтенту для обходу обмежень, пов’язаних із арештами чи судовими заборонами. Зокрема, аналогічні технологічні прийоми раніше застосовували й інші одіозні фігури міжнародної арени:
- Колишній прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан, перебуваючи ув’язненим, закликав своїх прихильників до підтримки через згенеровані штучним інтелектом відеоматеріали.
- Син колишнього очільника Бразилії Жаїра Болсонару задіяв цифровий аватар свого батька під час офіційного запуску передвиборчої кампанії, оскільки політик через домашній арешт не міг з’являтися на публічних заходах особисто.
Юридичні та етичні виклики епохи дипфейків
Ситуація довкола албанського столично-муніципального управління актуалізує дискусію про те, як державні інституції мають реагувати на використання цифрових двійників вразливими або підсудними суб’єктами. Юристи зазначають, що формальний статус Еріона Веліая залишається невизначеним через судові суперечки між різними інстанціями щодо законності його усунення та скасування виборів, що створює правовий вакуум.
- Спеціальна антикорупційна структура Албанії SPAK наполягає на обґрунтованості звинувачень у привласненні коштів та хабарництві на мільйонну суму.
- Верховний та Конституційний суди країни приймають суперечливі рішення щодо правомірності тримання мера під вартою та легітимності спроб призначення позачергових виборів.
- Експерти з кібербезпеки застерігають, що неконтрольоване поширення політичних аватарів розмиває довіру громадян до будь-яких офіційних відеозаписів.
З огляду на світову тенденцію, коли лідери на кшталт прем’єрки Італії Джорджії Мелоні намагаються захистити власний голос і зовнішність на рівні торгових марок для запобігання появі маніпулятивних дипфейків, кейс Тирани стає тривожним дзвінком для демократичних інститутів. Використання штучного інтелекту ув’язненими посадовцями перетворюється на ефективний інструмент маніпуляції громадською думкою, який вимагає негайного законодавчого регулювання на міжнародному рівні.
