Причетність співробітника поліції до останнього замаху на активіста Сергія Стерненка, який використовував систему відеофіксації “Безпечне місто” для збору інформації про жертву, викликає серйозні запитання щодо безпеки та конфіденційності даних у правоохоронних органах України. Цей інцидент, висвітлений керівником Головного слідчого управління СБУ Андрієм Швецем, демонструє вразливість систем, призначених для забезпечення громадської безпеки, перед внутрішніми зловживаннями.
Розслідування та підозри
Деталі справи
“Візьмемо до прикладу один із замахів на Стерненка. Його вчинила звичайна жінка, яку завербували. При цьому причетним до протиправної діяльності виявився співробітник поліції, який за допомогою системи міського відеонагляду “Безпечне місто” збирав і передавав інформацію про місця перебування жертви”.
Згідно з коментарем пресслужби СБУ для УП, поліцейському оголошено підозру за статтями Кримінального кодексу України, що стосуються несанкціонованого копіювання та розповсюдження інформації з автоматизованих систем. Зокрема, йому інкримінують умисні дії, спрямовані на несанкціоноване копіювання інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, що призвело до її витоку (ч. 3 ст. 362 КК України), а також умисні дії, спрямовані на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованій системі (ч. 2 ст. 361-2 КК України).
Система “Безпечне місто”
Призначення та функціонал
Система “Безпечне місто” є комплексом міського відеонагляду, розробленим для покращення безпеки, фіксації порушень правил дорожнього руху та оперативного розшуку правопорушників. Вона передає зібрані дані до ситуаційних центрів, що забезпечують координацію дій поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій та комунальних служб.
Передісторія замахів на Сергія Стерненка
- 1 травня 2025 року Сергій Стерненко повідомив про напад, внаслідок якого отримав поранення.
- Служба безпеки України встановила, що на Стерненка було скоєно замах з використанням вогнепальної зброї, та оприлюднила фото затриманої нападниці та знайденого пістолета.
- Затриманій жінці було повідомлено про підозру за фактами державної зради та замаху на вбивство.
- УП опублікувала відеозапис замаху на Стерненка, отриманий з власних джерел.
- 3 квітня поточного року прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно жінки, яку звинувачують у замаху на життя Сергія Стерненка.
Цей випадок підкреслює необхідність посилення контролю за доступом до чутливих даних та поглибленої перевірки співробітників правоохоронних органів, які мають доступ до інформаційних систем, що використовуються для забезпечення безпеки громадян.
