Зустріч президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо 3 травня в Єревані, хоч і була присвячена підтримці України, виявила нову чутливу тему: порушення повітряного простору країн-партнерів українськими дронами. Ця проблема загострилася після того, як 7 травня в Латвії безпілотник влучив у резервуар нафтобази, хоча, на щастя, він виявився порожнім. Цей інцидент, поряд із попередніми випадками падіння українських дронів на території Фінляндії та країн Балтії, ставить Україну перед складним викликом у відносинах із союзниками, для яких безпека власних громадян є безумовним пріоритетом.
Аналіз ситуації: українські дрони та безпека союзників
Витоки проблеми: удари по російській нафтовій інфраструктурі
Зростання кількості випадків, коли українські ударні дрони перетинають кордони країн Балтії та Фінляндії, безпосередньо пов’язане з українськими атаками на російську нафтову інфраструктуру, розташовану поблизу фінського кордону. Особливо це стало помітно з березня 2026 року, коли були завдані удари по портах російського Приморська та Усть-Луги. Ці успішні операції, спрямовані на послаблення російської економіки, мали неочікуваний побічний ефект – дезорієнтовані українські дрони, ймовірно, через вплив російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), почали відхилятися від курсу і потрапляти на територію сусідніх, дружніх Україні держав.
Ескалація інцидентів: березневий сплеск та травнева тривога
Хоча увага громадськості до цієї проблеми загострилася в останні дні, найбільша концентрація інцидентів сталася в березні. Зокрема, 23 березня український БпЛА впав у Литві, 25 березня дрон врізався в електростанцію в Естонії, а інший вибухнув у Латвії. Наприкінці березня – початку квітня було зафіксовано кілька українських безпілотників на території Фінляндії, а 31 березня до десятка дронів залетіли в повітряний простір Естонії. Нова хвиля ударів по Приморську на початку травня призвела до того, що два українські БпЛА знову залетіли на територію Фінляндії.
Латвійський інцидент: прямі наслідки агресії Росії?
Уранці 7 травня інцидент у Латвії, коли невідомий дрон влучив у резервуар нафтобази, став сигналом про можливі серйозні наслідки. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс прокоментував, що це “прямі наслідки агресії Росії проти України”, і до МЗС було викликано тимчасового повіреного у справах Росії для вручення ноти протесту. Хоча офіційно не підтверджено, чи були це українські апарати, наявність відео, яке свідчить про безпілотник літакового типу, характерний для українських далекобійних дронів, робить цю версію ймовірною. Водночас, існує загроза, що Росія може використовувати такі інциденти для гібридних операцій, маскуючи свої атаки під “українські дрони”.
“На жаль, це прямі наслідки агресії Росії проти України”, – прокоментував президент країни Едгарс Рінкевичс.
Реакція союзників: від розуміння до занепокоєння
Спочатку, у березні, уряди країн Балтії та Фінляндії демонстрували розуміння ситуації, підкреслюючи, що не звинувачують Україну і визнають неможливість повністю уникнути таких ризиків. Президент Фінляндії Александр Стубб та президент Литви Гітанас Науседа зазначали, що подібні інциденти не можна виключати в майбутньому. Однак, згодом риторика дещо змінилася. Фінський прем’єр-міністр Петтері Орпо заявив, що “неприпустимо, щоб фінський повітряний простір порушувався”, а міністр оборони Антті Хяккянен додав, що українська сторона повинна планувати операції так, щоб мінімізувати ризик відхилень через російське втручання.
Відповідь України: вибачення, співпраця та звинувачення Росії
Україна публічно вибачається за випадки перетину повітряного простору союзників і підкреслює ненавмисний характер таких інцидентів, звинувачуючи Росію у свідомому відхиленні курсу українських безпілотників. Київ також наголошує на необхідності тісної співпраці з партнерами для мінімізації загроз, пропонуючи змінювати “коридори” для атак по Росії, щоб зменшити ймовірність потрапляння дронів у повітряний простір країн-союзниць. Однак, різка реакція Фінляндії на недавній випадок може свідчити про те, що співпраця не завжди є достатньою.
Наслідки та перспективи: виклик для України та її союзників
Ситуація з українськими дронами, що потрапляють на територію країн-союзників, створює подвійний виклик. З одного боку, це нагадує про реальність російської агресії та необхідність підтримки України. З іншого боку, це ставить під питання безпеку сусідніх держав та може бути використано Росією для дестабілізації відносин між Україною та її партнерами.
Можливі сценарії розвитку подій
- Росія може активізувати кампанії з дезінформації, звинувачуючи Україну у навмисних атаках на країни НАТО.
- Україна може посилити заходи для контролю за траєкторіями польоту дронів та співпрацювати з союзниками для розробки спільних рішень.
- Країни Балтії та Фінляндія можуть посилити системи протиповітряної оборони та контроль за власним повітряним простором.
Надзвичайно важливо відстежити, чи не почне Росія (або чи не почала вже) проводити “операції під чужим прапором”, завдавати навмисних ударів по державах НАТО, маскуючи їх під нібито запущені Україною “заблукалі дрони”.
