Добровільний вихід з Донбасу – це неприйнятне божевілля і буквально самогубство. Інтерв’ю з Андрієм Іллєнком

Добровільний вихід з Донбасу – це неприйнятне божевілля і буквально самогубство. Інтерв’ю з Андрієм Іллєнком

Колишній народний депутат Андрій Іллєнко, який від початку повномасштабного вторгнення захищає Україну в складі батальйону “Свобода”, що нині є частиною бригади НГУ “Рубіж”, поділився своїми спостереженнями щодо поточної ситуації на фронті, зокрема на Покровському напрямку. Його підрозділ, яким командує Петро Кузик, включає семеро Героїв України, серед яких і перша жінка-Герой України в історії Національної гвардії, Олександра Давиденко з позивним “Вирва”.

Аналіз ситуації на фронті

Покровсько-Добропільський напрямок

На цей напрямок нас в екстреному режимі перекинули 10 місяців тому, а до того ми тримали ділянку фронту під Сіверськом. Наш нинішній напрямок зараз коректніше називати Покровсько-Добропільський або просто Добропільський, хоча їхали ми саме на Покровський.

Іллєнко зазначає, що, попри втрату певних населених пунктів, таких як Покровськ і Мирноград, лінія фронту на цьому напрямку залишається стабільною завдяки надзусиллям піхоти та активному використанню дронів. Противник, за його словами, намагається просочуватися, вдається до механізованих штурмів, часто використовуючи мотоцикли та квадроцикли разом із піхотою, щоб знайти слабкі місця та пробитися. Важливим елементом оборони є утримання ключових “фортець” Донбасу, які є основою української оборони.

Особливу увагу він приділяє тактиці противника, яка полягає в інфільтрації невеликими групами піхоти між українськими позиціями для створення проблем у тилу. Це вимагає від Сил оборони максимального відстеження всієї смуги оборони та уваги до стиків між підрозділами.

Переваги та недоліки сторін

Іллєнко вважає, що Україна має перевагу в наземних роботизованих комплексах, зокрема завдяки підрозділу НРК “Дозор”, який ефективно здійснює евакуацію поранених та логістику. Однак, він визнає серйозну перевагу росіян у застосуванні керованих авіабомб (КАБів).

Він підкреслює кардинальну різницю між мотивацією та досвідом російських військ у 2022-2023 роках та сьогодні. Якщо раніше противник складався переважно з досвідчених “вагнерівців”, то зараз це часто “російський алкаш і наркоман, який підписав контракт на СВО”. Однак, Іллєнко застерігає від недооцінки противника, оскільки навіть мобілізовані, під тиском, можуть чинити опір.

Щодо співвідношення втрат, Іллєнко наводить шокуючі цифри: бувають тижні, коли втрати противника перевищують українські в 30 разів, а в середньому це співвідношення становить від 1 до 10 до 1 до 20. Він пов’язує це з тим, що Росія стоїть перед необхідністю проведення нової мобілізації, оскільки ресурс “гарматного м’яса” вичерпується.

Перед Росією стоїть стратегічна дилема і, можливо, внутрішня криза у зв’язку з цим.

Перспективи розвитку подій

Іллєнко висловлює скептицизм щодо можливості тривалого миру з Росією, доки вона існує як імперія. Він вважає, що Москва ніколи не погодиться на існування незалежної України, і буде постійно готуватися до нового етапу протистояння. Він також зазначає, що, попри всі складнощі, ситуація для України поступово вирівнюється, а удари по російських тилах та війна, що приходить на їхню територію, свідчать про ознаки кризи режиму в Росії. За його словами, російське суспільство, втомившись від війни, втрачає страх перед Путіним і чекає нагоди для змін.

Відповідаючи на запитання щодо виходу росіян на адмінкордони Донецької області, Іллєнко переконаний, що це неможливо найближчим часом, навіть до 2026 року. Він називає Донецьку область українським укріпрайоном, який росіяни не можуть захопити, попри величезні втрати. Добровільна здача територій, на його думку, лише погіршить військову ситуацію.

Феномен батальйону “Свобода”

Іллєнко пояснює феномен свого батальйону тим, що це добровольці, які свідомо обрали шлях захисту України. Ключовим чинником він називає націоналізм, який об’єднує бійців, попри різні політичні погляди. Важливим символом є гасло “Слава Україні!”, “Слава нації!”, а також молитва українського націоналіста.

Він також пояснює, чому лідер партії Олег Тягнибок служить окремо, в 128-й бригаді ТрО, займаючись безпілотними системами. Іллєнко наголошує, що батальйон “Свобода” є частиною регулярної армії, а партійна політика залишається осторонь.

Внутрішньоукраїнська ситуація

Коментуючи внутрішньоукраїнську політичну ситуацію, зокрема плівки Міндіча, Іллєнко висловлює глибоку відразу до таких персонажів і бажання бачити їх відповідальними перед законом ще до втечі за кордон. Він наголошує, що мародери в тилу є посібниками ворога.

На запитання про втому від війни, він відповідає, що його втома не є особливою, і є люди, яким набагато важче. Водночас, він вірить, що все буде добре, але для цього потрібно докласти ще багато зусиль.