Виконуючий обов’язки міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков ініціював судовий процес проти народного депутата та голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, що свідчить про гостру конфронтацію між ключовими фігурами в українському політичному та державному управлінні. Ця справа, де юридичну компанію “Міллер” представлятиме адвокат Масі Найєм, стосується захисту честі, гідності та ділової репутації Борнякова, чиї інтереси він захищатиме в судовому процесі.
Суть конфлікту
Публічні звинувачення та їх спростування
Підставою для судового позову стали публічні заяви Данила Гетманцева, поширені ним у соціальних мережах, в яких він звинуватив Олександра Борнякова у причетності до злочинних організацій, корупційних схем, фіктивного розподілу ліцензій, незаконного отримання коштів, ухилення від свідчень у кримінальних справах та умисного перешкоджання впровадженню державних цифрових сервісів. Адвокат Масі Найєм категорично спростовує ці звинувачення, наголошуючи на їхній безпідставності та відсутності доказів, і зазначає, що подібні твердження Гетманцева, як і більшість його висловлювань, часто не підкріплені фактами, хоча й подаються як істина.
“Свої твердження про факти народний депутат доводитиме в суді. Доказів немає і я цілком впевнений що його твердження – неправда. І за неправду доведеться відповісти. Українське законодавство та практика Європейського суду з прав людини чітко розмежовують право людини на свободу слова та відповідальність за поширення недостовірної інформації”.
Реакція Гетманцева та розширення кола питань
У відповідь на поданий позов Данило Гетманцев назвав це “великим днем для українського суспільства”, висловивши впевненість, що суд надасть можливість Борнякову, а також іншим посадовцям, таким як Михайло Федоров та Олексій Новіков, відповісти на питання, що хвилюють громадськість. Гетманцев висловив намір залучити до справи низку питань, що стосуються, зокрема, зриву запуску Державної системи онлайн-моніторингу на гральному ринку, проблем з “лотерейним” монополізмом, відсутності штрафів за незаконну рекламу азартних ігор, а також питань щодо “Сенс Банку”, зриву проєкту “єАкциз” та “бусифікації”. Крім того, він запропонував залучити Генеральну прокуратуру як третю особу для належного документування слідчими всіх обставин справи.
Для кращого розуміння контексту цього судового позову, варто звернути увагу на попередні заяви та дії обох сторін, а також на загальний стан у сфері цифрових трансформацій та регулювання грального бізнесу в Україні.
- Олександр Борняков тимчасово виконує обов’язки міністра цифрової трансформації України.
- Данило Гетманцев є народним депутатом та головою податкового комітету Верховної Ради.
- Причиною позову стали публічні заяви Гетманцева щодо нібито причетності Борнякова до корупційних схем та інших правопорушень.
- Гетманцев висловив намір залучити до судового розгляду питання, пов’язані з регулюванням грального бізнесу та впровадженням цифрових сервісів.
Потенційні наслідки для цифрової трансформації
Цей судовий конфлікт може мати значні наслідки для процесу цифрової трансформації в Україні, впливаючи на довіру до державних інституцій та ефективність впровадження нових технологій. Важливо буде стежити за перебігом судового процесу та рішенням суду, яке може встановити прецедент щодо відповідальності за поширення недостовірної інформації та захисту ділової репутації посадовців.
“Був впевнений, що чиновник, який ображається на критику, це вже відмерлий жанр. Але фігурант все ж знайшов в собі сили, щоб подати в суд, і це по-справжньому великий день! Адже тепер пан Борняков, разом з іншими ідеологами всіх “цифрових реформ” типу Федорова та Новікова, яких я буду просити суд долучити до справи, зможуть перед судом відповісти на всі питання, які турбують суспільство”.
Ситуація підкреслює важливість прозорості, підзвітності та обґрунтованості публічних заяв, особливо коли вони стосуються діяльності високопосадовців та мають потенціал вплинути на суспільну думку та репутацію державних інституцій.
