Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене з 7 травня по 3 червня 2026 року, виявило значні очікування українців щодо перезавантаження центральної влади після завершення війни. За результатами дослідження, 88% респондентів висловилися за оновлення влади на різних рівнях, що на 21% більше порівняно з показниками трирічної давнини, коли 73% громадян очікували подібних змін. Особливо помітним є зростання очікувань щодо зміни президента: ця цифра сягнула 67%, тоді як три роки тому її підтримували лише 23% опитаних. Щодо парламенту, кількість тих, хто очікує на його перезавантаження, зросла з 69% до 83%, а щодо уряду – з 47% до 74%. Соціологи наголошують, що ці дані стосуються виключно періоду після завершення війни, оскільки більшість українців, згідно зі стабільними даними КМІС, виступають проти проведення виборів під час бойових дій.
Розбіжності в очікуваннях залежно від рівня довіри
Аналіз результатів опитування
Цікаву динаміку демонструють результати опитування щодо доцільності перезавантаження влади на президентському рівні, залежно від рівня довіри до чинного глави держави. Зокрема, лише серед тих, хто повністю довіряє президенту, меншість (33%) вважають за необхідне його переобрання після війни, тоді як більшість, відповідно, виступають проти таких змін. Натомість, серед тих, хто “скоріше довіряє”, вже більшість (68%) очікують на оновлення на президентському рівні. Ще більш показовою є ситуація серед тих, хто висловив недовіру президенту: майже всі опитані з цієї групи (як ті, хто “скоріше не довіряє”, так і ті, хто “зовсім не довіряє”) очікують на зміни після війни.
“Ці результати цілком корелюють із результатами нашого іншого запитання у квітні – як українці бачать майбутнє В. Зеленського після війни. Так, тоді серед тих, хто повністю довіряв, 70% хотіли б, щоб він лишався президентом і після війни, серед тих, хто скоріше довіряв – уже лише 28%, серед тих, хто не довіряв – 1-2%”, – зазначають у КМІС.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький прокоментував ці дані, зазначивши, що, з одного боку, українці продовжують довіряти президенту Зеленському, визнаючи його легітимність та виступаючи проти виборів під час війни. Ідеї щодо його “нелегітимності” через відсутність виборів, хоча й поділяються певною частиною населення, становлять меншість і створюють певні ризики у сфері інформаційної безпеки. З іншого боку, значна частина прихильників президента є “державницьки” орієнтованими громадянами, для яких консолідація навколо інституції президента є пріоритетом в умовах війни. Вони можуть бути незадоволені окремими аспектами його діяльності, але уникають безкомпромісної критики заради перемоги. Однак, ці ж люди висловлюють бажання бачити нову генерацію лідерів на посаді президента вже у мирний час.
Методологія дослідження
Опитування КМІС проводилося методом телефонних інтерв’ю з 7 травня по 3 червня 2026 року. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років, які є громадянами України та проживають на підконтрольних уряду територіях. Статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищувала 4,1% за умови 95% імовірності та дизайн-ефекту 1,3.
Додаткова інформація щодо опитувань
Згідно з попередніми дослідженнями, питання щодо доцільності проведення виборів під час війни залишається чутливим. Згідно з опитуванням групи “Рейтинг”, проведеним у березні 2024 року, 63% українців вважали, що вибори мають відбутися після завершення війни. Водночас, у квітні 2024 року, опитування Центру Разумкова показало, що 70% громадян вважають, що вибори не повинні проводитися під час воєнного стану. Ці розбіжності можуть свідчити про складність суспільного запиту та різні підходи до питання виборчого процесу в умовах війни та повоєнного відновлення.
