Українське суспільство демонструє значний рівень зрілості та конструктивності у підході до вирішення історичних суперечок з Польщею, при цьому переважна більшість громадян, а саме 90%, підтримує такий прагматичний шлях. Це свідчить про глибоке розуміння того, що кожна нація має право на власних героїв, і що втручання у ці питання з боку інших держав є неприйнятним. Цікаво, що близько третини українців, або 33%, висловлюють сподівання на вироблення спільного погляду істориків на спірні моменти минулого, що підкреслює віру у силу фахового діалогу та деполітизації.
Виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький зазначив, що результати опитування підтверджують не лише зрілість українського суспільства, але й відсутність антипольських настроїв. Навіть після виборчої кампанії у Польщі, що супроводжувалася антиукраїнськими гаслами у 2025 році, суттєвого погіршення ставлення до поляків не спостерігалося. Це важливий висновок, який свідчить про стійкість добросусідських відносин, незважаючи на політичні виклики.
На противагу цьому, лише невеликий відсоток опитаних, 1%, вважає, що Україна повинна повністю задовольнити вимоги Польщі щодо історичних питань, тоді як 4% очікують, що Польща буде позбавлена суб’єктності у цих дебатах. Ці показники підкреслюють поміркованість більшості українців, які прагнуть до взаємної поваги та діалогу, а не до одностороннього нав’язування поглядів.
Важливо зазначити, що Міністерство закордонних справ України активно працює над дипломатичним врегулюванням загострень у відносинах з Польщею, що свідчить про офіційне визнання необхідності вирішення спірних питань. Нещодавні події, такі як рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла та подальша відповідь українського президента, що відправив орден поштою, ілюструють складність та чутливість історичних тем у двосторонніх відносинах.
Водночас, українське суспільство демонструє чітке розуміння того, що кожна нація має право на власних героїв, що є ключовим елементом взаємної поваги. Цей прагматичний підхід, коли 57% опитаних підтримують ідею, що кожна нація самостійно визначає своїх героїв, а інші не повинні втручатися, є основою для побудови конструктивного діалогу.
Згідно з опитуванням КМІС, 33% українців сподіваються на спільний погляд істориків. Це свідчить про віру в науковий підхід та можливість досягнення консенсусу через глибокий аналіз минулого.
Міністерство закордонних справ України підтвердило ведення дипломатичної роботи для врегулювання відносин з польською стороною, що є важливим кроком на шляху до стабілізації двосторонніх зв’язків.
Історичні суперечки: український погляд
Конструктивний підхід до минулого
- 90% українців підтримують конструктивний підхід до розв’язання історичних суперечок із Польщею.
- Більшість вважає, що кожна нація може мати власних героїв.
- Третина сподівається на спільний погляд істориків.
Прагматизм та романтичні очікування
- 57% опитаних підтримують прагматичний підхід, за яким кожна нація самостійно визначає своїх героїв.
- 33% мають “романтичне очікування” щодо вироблення консенсусу через роботу фахівців-істориків.
Мінімальна підтримка радикальних позицій
- Лише 1% вважає, що Україна має виконати всі вимоги Польщі.
- 4% очікують, що Польща буде позбавлена суб’єктності в історичних питаннях.
“Результати наших опитувань показують, що українське суспільство доволі зріло і конструктивно підходить до питань історичних суперечок із Польщею. Майже всі українці проти нав’язування Україні польського погляду на спільну історію, і водночас лише невелика частка українців хочуть нав’язати Польщі український погляд.” – Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.
“Водночас, в українському суспільстві немає антипольських настроїв і навіть у 2025 році, після виборчої кампанії у Польщі з антиукраїнськими гаслами, ми не спостерігали істотно погіршення ставлення до поляків.” – Антон Грушецький.
