Уряд Польщі наразі утримується від різких кроків у відповідь на ініціативу українського президента Володимира Зеленського щодо створення Українського національного пантеону, вичікуючи на остаточне оформлення проєкту та оприлюднення списку осіб, яких українці прагнуть вшанувати. Такий підхід, як повідомляє видання Onet з посиланням на “Європейську правду”, покликаний уникнути зайвої ескалації конфлікту та не дозволити Києву представити цю ситуацію як спробу зовнішнього диктату щодо історичного наративу України. Натомість, у Варшаві вважають за доцільне зайняти вичікувальну позицію, детально проаналізувати склад майбутнього пантеону, і лише після цього формувати власну стратегію дій.
Історичний контекст та потенційні виклики
Очікування та можливі наслідки
Ні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, ні міністр закордонних справ Радослав Сікорський публічно не висловилися щодо заяви Зеленського, що свідчить про обережність польської сторони. Позиція польського уряду, як зазначають джерела, полягає в тому, щоб не надавати Україні приводів для звинувачень у втручанні у внутрішні справи та нав’язуванні власної точки зору. Неназваний високопосадовець з польського уряду підкреслив, що “викликати посла чи надсилати ноту на цей момент не має сенсу”, і що “ми не можемо дозволити українцям провокувати нас”.
Вибір імен для Українського національного пантеону матиме значущі наслідки для польсько-українських відносин, особливо якщо до списку увійдуть постаті, які в Польщі асоціюються з трагічними подіями, зокрема з Волинською трагедією. У такому випадку, як попереджають польські політики, політичний тиск на уряд з боку опозиції та громадськості може суттєво зрости. “Ми вже отримуємо сигнали, що Степан Бандера може з’явитися у списку. Це була б критична новина для наших відносин”, – заявив один зі співрозмовників видання в уряді, підкреслюючи чутливість цього питання.
“Я не хочу називати конкретних імен, які зараз були б для нас неприйнятними, але ми вже отримуємо сигнали, що Степан Бандера може з’явитися у списку. Це була б критична новина для наших відносин”, – заявив співрозмовник з уряду.
Заява міністра оборони Польщі та євроінтеграційні перспективи
Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш висловив думку, що в Європейському Союзі не місце тим, хто “підриває європейську співпрацю”. Його слова, що “З Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу”, чітко вказують на категоричну позицію Варшави щодо певних історичних постатей та їхньої ролі в українському національному наративі. Косіняк-Камиш також погодився з твердженням про існування в Києві “певних сил”, які не зацікавлені у вступі України до ЄС, що додає ще один шар до складності двосторонніх відносин.
Заява Зеленського про Український національний пантеон, що включатиме тих, хто “в різні епохи боровся за свободу та незалежність України”, була зроблена на тлі тривалої дискусії з Польщею щодо історичних героїв, зокрема воїнів Української повстанської армії (УПА). Ця ініціатива, як підкреслює президент, є частиною прагнення України самостійно визначати свою історію та вшановувати своїх героїв, що викликає неоднозначну реакцію у сусідніх країнах.
- Український президент Володимир Зеленський ініціював створення Українського національного пантеону.
- Уряд Польщі обрав стратегію вичікування, не плануючи різких кроків.
- Імена, що увійдуть до пантеону, можуть суттєво вплинути на польсько-українські відносини.
- Польща висловлює занепокоєння щодо можливого включення до пантеону постатей, пов’язаних з Волинською трагедією, таких як Степан Бандера.
- Міністр оборони Польщі наголошує на неприйнятності для ЄС “героїв”, що підривають європейську співпрацю.
Видання “Європейська правда” детально дослідило це питання у статті “Обурливо самостійна” Україна. Де захована справжня причина суперечки Варшави та Києва, підкреслюючи глибинні причини історичних розбіжностей між двома країнами.
