Репортер. Іран переживає одну з найтриваліших інтернет-блокад в історії спостережень, що сягає понад 1000 годин і обмежує доступ до мережі до 1% від норми з 28 лютого. Ця ситуація, яка почалася на тлі військових ударів США та Ізраїлю по території країни, призвела до майже миттєвого падіння іранського HTTP-трафіку на 98%. Варто зазначити, що подібні заходи вже застосовувалися раніше, зокрема, під час масових протестів 8 січня, коли інтернет-трафік був знижений приблизно на 50%.
Глибинний аналіз ситуації
Виходячи з наданих даних, загальнонаціональна інтернет-блокада в Ірані є безпрецедентною за своєю тривалістю та жорсткістю. Сервіс моніторингу NetBlocks підтверджує, що це другий найдовший інцидент такого роду в історії, поступаючись лише шестимісячному відключенню інтернету в Лівії під час Арабської весни. Обмеження зв’язку, посилені 28 лютого, одночасно торкнулися ключових міст, таких як Тегеран, Фарс, Ісфахан, Разаві-Хорасан та Альборз, що свідчить про цілеспрямовані дії влади.
Технічні аспекти та альтернативи
Незважаючи на майже повне вимкнення, невеликі обсяги трафіку залишаються доступними через окремі IPv4-маршрути, що пояснюється системою “білого списку”. Це дозволяє обмеженому колу користувачів та служб підтримувати зв’язок, але за умовами Національної інформаційної мережі – внутрішньої мережі країни, яка надає доступ лише до схвалених урядом сайтів. Спроби використати супутниковий інтернет, зокрема Starlink, виявилися неефективними, оскільки місцева влада застосовує “військові засоби глушіння”, а для власників терміналів передбачена смертна кара. Відповідний закон, за даними Центру бізнесу та прав людини, був ухвалений цього року.
Економічні та правозахисні наслідки
Січневий блекаут вже коштував економіці Ірану близько $35,7 млн на день, як повідомив міністр зв’язку Саттар Хашемі. Поточна блокада, ймовірно, значно погіршить цю ситуацію. Правозахисні організації, такі як Human Rights Watch та Amnesty International, висловили різку критику, наголошуючи на порушенні базових прав людини та обмеженні доступу до екстреної інформації, особливо під час військових ударів. Amnesty International закликала владу негайно відновити доступ до інтернету після досягнення критичної позначки в 1000 годин.
Потенційні майбутні загрози
Цікавим аспектом є попередні погрози Ірану щодо атаки на інфраструктуру, що належить гіперскейлерам, зокрема OpenAI, NVIDIA, Apple, Microsoft та Google. Ця заява може вказувати на ширшу стратегію країни щодо контролю над інформаційним простором та протистояння зовнішньому впливу, що додає ще один шар складності до аналізу поточної ситуації.
