Події останніх тижнів в Угорщині свідчать про те, що політичний ландшафт країни зазнав кардинальних змін, і це може мати далекосяжні наслідки для відносин з Україною та загалом для Європи. Скандування “Ruszkik haza!”, що лунало у метро Будапешта, стало не просто виявом молодіжного протесту, а символом глибинного розчарування та прагнення до змін, що набрало обертів на тлі викриттів щодо співпраці уряду Віктора Орбана з Росією. Ці викриття, що включали записи розмов Орбана та його міністра закордонних справ із російськими посадовцями, стали каталізатором для опозиційної партії “Тиса” та її лідера Петера Мадяра, які здобули несподівано переконливу перемогу на виборах, здобувши конституційну більшість. Ця перемога відкриває перед Мадяром можливість для “перезавантаження Угорщини”, однак питання про те, чи призведе це до переформатування відносин з Україною, залишається відкритим, враховуючи попередні скептичні заяви Мадяра щодо членства України в ЄС.
Виборча революція та крах старої системи
Перемога партії “Тиса” стала справжньою електоральною революцією, яка значною мірою перевищила прогнози. Навіть у традиційно лояльних до партії “Фідес” сільських округах спостерігалося масове голосування за опозицію. Показовою стала ситуація в місті Боча, де мер публічно оголосив про свою підтримку опозиції, наголосивши на необхідності протистояти російському впливу. Це демонструє, як викриття зв’язків уряду Орбана з Кремлем та “злив” європейських таємниць сприйняли угорці як особисту зраду.
“Викрита історія про те, що уряд Орбана працював на Кремль, а також те, що у Орбана взялися виправдовувати злив Петером Сійярто даних Сергєю Лаврову – стали для багатьох угорців шоком.”
Несподіваним стало те, що навіть ромська громада, яка раніше вважалася повністю контрольованою урядом Орбана, відмовилася підтримувати “керований” список національних меншин. Ця демонстрація непокори, яка призвела до втрати “ручного” депутата, свідчить про глибокі зміни в суспільних настроях. Подібні випадки зневаги до меншин, як-от образливі висловлювання Яноша Лазара на адресу ромів та словаків, підірвали довіру до правлячої еліти, тоді як Петер Мадяр, навпаки, намагався налагодити діалог з цими спільнотами.
Чи стане Мадяр “новим Орбаном” для України?
Попри перемогу Мадяра, не варто очікувати від нього проукраїнської позиції. Він є передусім проугорським політиком, і хоча його партія входить до Європейської народної партії, її голосування часто утримуються від підтримки проукраїнських ініціатив. Заяви Мадяра проти прискореного вступу України до ЄС, зроблені під тиском внутрішньої пропаганди, свідчать про складність майбутніх відносин. Проте, він не є антиукраїнським політиком. Його обережність була зумовлена бажанням уникнути звинувачень у “союзі” з Києвом, які активно використовувала пропаганда Орбана. Наразі, здобувши перемогу, Мадяр має шанс переглянути свою політику, але це вимагатиме часу та зусиль для подолання суспільних стереотипів, сформованих роками.
Підстави для оптимізму у відносинах з Україною
Попри складність ситуації, є кілька вагомих причин сподіватися на покращення відносин між Україною та Угорщиною. По-перше, команда Петера Мадяра включає цінних євроатлантистів, таких як майбутня очільниця МЗС Аніта Орбан, яка має тверді антипутінські переконання. По-друге, Мадяр прагне вивести Угорщину з європейської ізоляції, підтримуючи добрі стосунки з лідерами інших країн, зокрема з Емманюелем Макроном та Дональдом Туском. Його виборці, включаючи лібералів, очікують від нього більшої інтеграції до ЄС, що змусить його враховувати їхню думку і у зовнішній політиці.
Третьою, найсильнішою підставою для надії є фінансова залежність Угорщини від ЄС. Значна частина європейських коштів для Угорщини заморожена через політику Орбана, і для їх розблокування новій владі доведеться йти на поступки. Зважаючи на складне фінансове становище країни, розблокування цих коштів, зокрема близько 6 млрд євро, які “згорять” за пів року, є надзвичайно важливим. Єврокомісія, ймовірно, використає це як важіль впливу, вимагаючи від Угорщини розблокування допомоги Україні та зняття вето на її євроінтеграцію.
Двостороння дорога: що доведеться зробити Україні
Проте, розраховувати на те, що Угорщина просто поступиться під тиском ЄС, було б помилкою. Україні слід підготувати пропозиції, які дозволять Мадяру представити домовленості як взаємну перемогу перед власним суспільством. Зокрема, Україна може відновити ремонт нафтопроводу “Дружба”, що дозволить Мадяру заявити про свою здатність домовлятися, на відміну від Орбана. Також важливою буде робота над питаннями прав угорської меншини на Закарпатті, де Україна готова запропонувати конкретні рішення, зокрема в освітній політиці, в обмін на розблокування переговорів про вступ до ЄС. Це має бути двосторонній процес, що вимагає переговорів між президентами України та прем’єром Угорщини. Зрештою, як підкреслює Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”, Україна та Угорщина є сусідніми державами, пов’язаними спільною історією, і взаємний добробут є запорукою стабільності обох країн. Вступ України до ЄС допоможе і самій Угорщині, зробивши цю мету досяжною, якщо буде відповідне бажання.
