Рішення президента Володимира Зеленського звільнити Михайла Федорова з посади міністра оборони спричинило тривалий період мовчання та вичікування з боку ексміністра, під час якого майбутнє оборонного відомства стало однією з головних інтриг літа. Від того, кого буде обрано на цю ключову посаду, залежали подальші кроки Федорова, хоча він публічно не розкривав своїх планів.
Напружена політична ситуація та ідея виборів під час війни
Кандидатура Євгенія Хмари та заява Федорова
18 серпня Верховна Рада повернулася з канікул, і президент вніс до парламенту подання щодо кандидатури Євгенія Хмари на посаду міністра оборони. Того ж вечора Федоров виступив із відеозверненням, у якому наголосив на необхідності проведення виборів, звинувативши владу в системній кризі управління.
“Щоденні російські ракетні та дронові удари дають вичерпну відповідь на питання про можливість організації такого процесу”, – зазначив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин, коментуючи неможливість проведення виборів під час війни.
За даними джерел “Української правди”, Федоров не вважає питання безпеки перешкодою для виборчого процесу, висловлюючи переконання, що все можна належним чином організувати та продумати.
Бачення Федоровим виборчого процесу під час війни
Ідеї щодо організації голосування
Співрозмовники УП у команді Федорова розповіли про кілька ідей щодо організації виборчого процесу в умовах війни. Зокрема, розглядається можливість голосування протягом певного періоду, а не в один день, що могло б зменшити скупчення людей на виборчих дільницях. Як приклад наводиться практика раннього голосування в США.
Вирішення проблем із голосуванням
У команді Федорова пропонуються такі рішення для забезпечення права волевиявлення всім українцям:
- Голосування військовослужбовців: створення спеціальних дільниць на фронті та можливість голосування на звичайних дільницях для тих, хто перебуває поблизу великих прифронтових міст.
- Українці у прифронтових регіонах: використання приміщень підземних шкіл, дитячих садків і навчальних закладів, які можуть бути пристосовані для розміщення виборчих дільниць.
- Українці за кордоном: впровадження онлайн-реєстрації для полегшення організації голосування.
Щодо того, які вибори мають відбутися першими – президентські чи парламентські – команда Федорова не має остаточної позиції. Сам ексміністр не виключає можливості балотування в президенти, але остаточне рішення буде ухвалено ближче до виборчого процесу. Також обговорюються варіанти підтримки конкретного кандидата чи партії, або повна відмова від участі у виборах на користь роботи в приватній компанії.
Стратегія Федорова щодо виборів
Федоров планує приділяти частину свого часу питанням демократичного голосування, збираючи міжнародних експертів та ведучи діалог з опонентами цієї ідеї. Його головна мета – розпочати суспільну дискусію та стимулювати роботу над законодавчими змінами щодо виборів і безпеки їх проведення.
У команді Федорова не виключають поглиблення “політичної кризи”, що може призвести до необхідності проведення дострокових виборів ще до завершення війни.
Конституційні та законодавчі перешкоди для виборів
Законодавство та позиція ЦВК
Згідно з чинним законодавством, проведення виборів в Україні наразі неможливе, оскільки Конституція прямо це забороняє. Теоретично, зміни до Основного закону можливі, але цього недостатньо. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик пояснив, що необхідно ухвалити закон про повоєнні вибори, який детально врегулює всі аспекти організації виборчого процесу.
“Потрібно, щоб нове законодавство відповідало європейським стандартам або було з урахуванням нашої специфіки. Щоб воно було вироблене за рекомендацією Венеційської комісії Ради Європи та пройшло певну пробацію в європейських інституціях”, – наголосив Дубовик.
Центральна виборча комісія ще 7 січня 2026 року опублікувала постанову зі своїми пропозиціями щодо змін у проведенні виборів після завершення активних бойових дій. Наразі над цим документом працює робоча група Верховної Ради.
Удосконалення механізмів голосування
Голосування військових та за кордоном
ЦВК запропонувала нову модель організації голосування для військовослужбовців, яка передбачає консультації міністра оборони з керівниками інших силових відомств. Також пропонується посилити спостереження за процесом голосування військових. Щодо голосування за кордоном, планується створення додаткових виборчих дільниць поза межами дипломатичних та консульських установ.
Стан розробки законопроєкту та невирішені політичні питання
Пропозиції щодо організації повоєнних виборів наразі напрацьовані на 65-75%. Однак залишаються невирішеними політичні питання, такі як прохідний бар’єр для партій та виборча система, а також люстрація кандидатів, пов’язаних з Росією.
Перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко зазначив, що політична дискусія щодо виборів ускладнюється через невизначеність щодо термінів та формату їх проведення. Робота над законопроєктом активізується ближче до перспективи повоєнних виборів.
Небезпеки та пропагандистські маніпуляції
Безпекові загрози та російський вплив
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик наголошує, що проведення виборів можливе лише після закінчення активної фази бойових дій, але воєнний стан сам по собі не буде перешкодою. Медіааналітик Олексій Ковжун підкреслює, що демократичні вибори – це “холодна громадянська війна”, яка може як зшивати, так і розривати країну.
Федоров висловив переконання, що Росія не повинна визначати, коли українці обиратимуть свою владу, заявляючи, що “демократія не може бути заручницею Росії”. Однак, за словами Дубовика, Росія, навпаки, була б зацікавлена у проведенні виборів в Україні вже зараз, згадуючи, як Москва спекулювала на темі нелегітимності української влади. Проросійські телеграм-канали активно поширюють інформацію про вибори, подаючи це як частину скоординованих зусиль, спрямованих на усунення Зеленського від влади.
