Рада Європейського Союзу у п’ятницю, 17 липня, посилила санкційний тиск на Російську Федерацію, ухваливши рішення про запровадження обмежувальних заходів проти однієї фізичної та п’яти юридичних осіб, що тісно пов’язані з російським військово-промисловим комплексом. Цей крок є прямою відповіддю на нещодавні масовані російські удари по території України, зокрема, руйнівні атаки на столицю, Київ, що відбулися 1 та 2 липня, а також 5 липня.
Розширення санкційного списку
Компанії, що виробляють компоненти для БПЛА
П’ять суб’єктів господарювання, які тепер підпадають під санкції, є ключовими гравцями у російському військово-промисловому комплексі, спеціалізуючись на виробництві безпілотних літальних апаратів та їх компонентів. Ці компанії, що входять до групи ABS Electro, займаються розробкою та виробництвом електронних і радіоелектронних складових, які є критично важливими для ведення бойових дій за допомогою дронів. Зокрема, їхня діяльність спрямована на створення систем, що підвищують бойові можливості російських безпілотників, таких як “Шахед” і “Герань”, шляхом посилення їхньої стійкості до засобів радіоелектронної боротьби. Важливо зазначити, що деякі з цих компаній також виробляють автоматизовані системи управління для російського енергетичного сектору, що становить значне джерело доходів для російського уряду.
Фізична особа під прицілом санкцій
Окрім юридичних осіб, до санкційного списку внесено Ірину Харісову, яка обіймає посаду голови правління групи компаній ABS Electro та є директоркою кількох компаній, що входять до цієї групи.
Наслідки санкцій
- Заморожування активів: Особи, включені до цього санкційного режиму, зазнають заморожування всіх своїх активів.
- Заборона на фінансові операції: Забороняється будь-яке пряме або непряме надання їм чи на їхню користь грошових коштів або економічних ресурсів.
- Заборона на в’їзд до ЄС: До фізичних осіб, включених до списку, застосовується заборона на в’їзд до країн Європейського Союзу.
Передісторія запровадження санкцій
Пропозиції щодо запровадження нових обмежувальних заходів проти Російської Федерації були висунуті Високою представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем після чергового масованого обстрілу Києва, що стався в ніч на 2 липня. Тоді глава європейської дипломатії заявив про намір запропонувати застосувати санкції до ширшого кола компаній, які підтримують російський військово-промисловий комплекс, як відповідь на ці удари. Початково планувалося, що додаткові санкції будуть затверджені під час засідання міністрів закордонних справ ЄС 13 липня, проте цього не сталося, що призвело до їхнього ухвалення 17 липня.
