Естонія наближається до отримання ракет для американських реактивних систем залпового вогню HIMARS, проте перші поставки не включатимуть найбільш далекобійні боєприпаси, як-от ATACMS. Про це повідомив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, передає ERR. За його словами, країна замовила у виробника Lockheed Martin ракети з дальністю ураження 70 кілометрів та 300 кілометрів, і очікує перші поставки вже найближчим часом, можливо, навіть у вересні. “Важко сказати, коли саме це відбудеться, але сподіваємось, що вже в близькому майбутньому вони будуть в Естонії”, – зазначив Певкур, підкресливши, що точні терміни залишаються невизначеними.
Однак, як пояснив міністр, ракети ATACMS з дальністю 300 кілометрів поки що не будуть включені до поставок. Це пов’язано з рішенням адміністрації США призупинити їх продаж союзникам, що зумовлено триваючою війною з Іраном. Ще навесні американська сторона попереджала Таллінн про потенційні затримки у поставках замовленої зброї, зокрема ракет для HIMARS, через ситуацію на Близькому Сході.
Ці події відбуваються на тлі загальних затримок у поставках HIMARS. Так, 11 вересня командувач Збройних сил Литви повідомив, що постачання реактивних артилерійських систем HIMARS від США до його країни також затримується на невизначений термін. Це свідчить про певні логістичні та виробничі виклики, з якими стикаються Сполучені Штати при виконанні численних замовлень від своїх міжнародних партнерів, що прагнуть посилити свої оборонні можливості.
На тлі цих новин варто звернути увагу на загальну картину військово-технічного співробітництва між Естонією та США. HIMARS є одними з найсучасніших систем залпового вогню, які довели свою ефективність на полі бою, і тому попит на них залишається надзвичайно високим. Затримки в поставках, хоч і є неприємними, не зменшують стратегічної важливості цих озброєнь для безпеки країн Балтії, які продовжують уважно стежити за безпековою ситуацією в регіоні та світі.
