Европейский Союз, в лице своего главного дипломата Каи Каллас, выразил глубокую обеспокоенность ситуацией на границе Литвы с Беларусью, подчеркнув, что режим Александра Лукашенко превратил страну в “плацдарм для российской войны”. Каллас, во время своего визита на литовско-белорусскую границу, посетила контрольно-пропускной пункт Падваріоніс, где встретилась с министром внутренних дел Литвы Мартінасом Кателінасом, чтобы лично оценить масштабы проблемы. Она особо отметила, что “его режим угрожает европейским соседям и использует нелегальную миграцию как оружие против них”, указывая на организованный характер миграционного давления, о чем свидетельствуют, например, сложности с обнаружением туннелей, используемых для незаконного перемещения людей.
Аналітичний огляд ситуації на кордоні
Зростання напруженості та гібридних загроз
Візит Каї Каллас на кордон Литви з Білоруссю підкреслює зростаючу стурбованість Європейського Союзу щодо безпекової ситуації в регіоні, яка значною мірою зумовлена політикою самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Його режим, як зазначила Каллас, активно використовує територію Білорусі як плацдарм для російської агресії, що становить пряму загрозу не лише для сусідніх європейських країн, але й для стабільності всього континенту. Особливу тривогу викликає застосування нелегальної міграції як інструменту гібридної війни, що спрямована на дестабілізацію внутрішньої ситуації в країнах ЄС.
“Його режим загрожує європейським сусідам і використовує нелегальну міграцію як зброю проти них”, – наголосила вона.
Вона також підкреслила, що складність виявлення тунелів, які використовуються для незаконного перевезення мігрантів, свідчить про організовану підтримку цих дій з боку Мінська, що є вагомими ознаками надання допомоги з боку білоруської влади.
Спільна відповідальність та заходи реагування
Каллас наголосила на тому, що безпека кордонів Литви є спільною відповідальністю всіх країн Європейського Союзу, і закликала до прискорення реалізації ініціативи “Стеження за східним флангом” у тісній співпраці з НАТО. Також було підкреслено необхідність продовжувати чинити тиск на режим Лукашенка шляхом санкцій.
- Прискорення реалізації ініціативи “Стеження за східним флангом”.
- Тісна співпраця з НАТО.
- Продовження тиску санкціями.
Ситуація ускладнюється також повідомленнями про можливе розширення російської військової присутності на території Білорусі. Зокрема, у грудні 2025 року в Мінську було оголошено про прибуття російського ракетного комплексу “Орєшнік”. На цьому тлі, у середині квітня 2026 року президент України Володимир Зеленський висловлював занепокоєння, що Росія може переконувати Білорусь відкрити новий фронт, потенційно проти країн-членів НАТО. Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська також попереджала про ризик використання Росією території Білорусі для ескалації напруженості та провокацій щодо країн Альянсу.
Незважаючи на ці тривожні сигнали, головний радник президента Литви з питань національної безпеки Дейвідас Матульоніс заявив, що литовська розвідка наразі не вбачає значного посилення загрози з боку Білорусі. Ця заява свідчить про певну неоднозначність в оцінці безпекової ситуації, проте загальний тренд вказує на зростання гібридних загроз, що вимагає консолідованої та рішучої відповіді з боку Європейського Союзу та його партнерів.
