Генеральний прокурор Андрій Кравченко, який публічно шукає “російський слід” у Національному антикорупційному бюро, сам має оточення з сумнівними зв’язками, що викликає серйозні запитання щодо його прозорості та об’єктивності. Як виявило видання МЕЖА, батько генпрокурора отримав російський паспорт у 2023 році, вже під час повномасштабної війни, а його заступники мають родичів з російськими паспортами, ведуть бізнес на окупованих територіях, сплачують податки до бюджету РФ та підтримують родинні зв’язки з представниками російської військової прокуратури. Це розслідування продовжує висвітлювати “дерево чортів Кравченка”, неформальну кадрову вертикаль, яка формується в Офісі Генерального прокурора, де на ключові посади призначаються прокурори з орбіти чинного керівництва, які мають зв’язки, люксове майно та отримують контроль над процесуально чутливими напрямками.
Ашот Геворкян: стрімкий кар’єрний злет
Кар’єрне зростання та можливі зв’язки
Призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора збіглося зі стрімким кар’єрним стрибком Ашота Геворкяна, який перетворився з начальника відділу на керівника департаменту нагляду за органами, що борються з організованою злочинністю та захищають інвестиції. Джерела у правоохоронних органах припускають, що посилення позицій Геворкяна пов’язане з його близькими особистими стосунками з Кравченком, що сформувалися ще за часів роботи останнього у військовій прокуратурі. Геворкян намагався перейти до військової прокуратури у 2018-2019 роках, про що свідчать дані YouControl та його кандидатська декларація, хоча офіційно працевлаштований він там не був, ймовірно, через ліквідацію органу у 2019 році.
Активність у соціальних мережах, зокрема взаємні вподобайки між Геворкяном та колишнім очільником військової прокуратури Анатолієм Матіосом, також вказують на щонайменше знайомство з тогочасним керівництвом військової прокуратури. Враховуючи, що департамент Геворкяна підпорядковується Максиму Криму, ще одному вихідцю з військової прокуратури, кар’єрний шлях Геворкяна виглядає як шлях людини, яка давно перебувала в орбіті військово-прокурорського середовища.
Майновий стан родини Геворкяна
Кар’єрному просуванню Геворкяна відповідає помітне покращення майнового стану його родини. У 2021 році дружина прокурора придбала квартиру в елітному ЖК “Новопечерський квартал” за ціною, значно нижчою за ринкову – 70 тисяч доларів, тоді як аналогічні об’єкти коштували близько 180 тисяч доларів. Сім’я також придбала нежитлове приміщення в цьому ж ЖК, яке оформили на матір прокурора.
Протягом 2021-2023 років мати Геворкяна набула три однокімнатні квартири в новобудовах передмістя Києва, загальною ринковою вартістю понад 90 тисяч доларів. У 2023 році вона стала власницею Skoda Kodiaq 2022 року, придбаної за 11 тисяч доларів, хоча архівні дані продажу вказують на ціну приблизно вчетверо вищу. Минулого року дружина Геворкяна придбала Skoda Karoq 2022 року за 22 тисячі доларів, при цьому ринкова вартість авто становила 34 тисячі.
Мати прокурора зареєстрована як ФОП з основним видом діяльності – роздрібна торгівля одягом та взуттям. Однак, пояснити набуття чотирьох об’єктів нерухомості та дорогого автомобіля таким бізнесом досить складно, враховуючи, що загальна ринкова вартість майна, набутого оточенням Геворкяна з 2021 року, становить близько 350 тисяч доларів.
Даниїл Трунін: “своя людина” для нагляду за ДБР
Контроль над чутливим напрямком
Новим очільником Департаменту ОГП з нагляду за Державним бюро розслідувань (ДБР) став Даниїл Трунін, який раніше тривалий час очолював відділ з нагляду за ДБР у Київській міській прокуратурі. Цікаво, що з 2020 по 2023 рік заступником керівника цієї прокуратури була Марія Вдовиченко, брат якої працює у військовій прокуратурі РФ. Трунін перейшов до ОГП слідом за Вдовиченко, і наразі його департамент перебуває у її віданні.
Нагляд за ДБР є одним із найбільш політично чутливих напрямків у прокуратурі, адже Бюро має репутацію органу, який може бути використаний як інструмент політичного тиску. Тому контроль над прокурорським наглядом за ДБР надає важелі впливу на справи, що стосуються політиків, правоохоронців, антикорупційних органів та інших осіб, яких влада вважає проблемними. Наприклад, підлеглий Труніна, Олександр Ганілов, є старшим групи прокурорів у справі проти детектива НАБУ Магомедрасулова. Це свідчить про те, що людина з орбіти Вдовиченко отримала контроль над напрямком, який безпосередньо стосується ДБР, а її підлеглі вже фігурують у резонансній справі проти детектива НАБУ.
Квартири на Подолі за підозріло низькою ціною
З березня 2023 року мати Даниїла Труніна володіє двома однокімнатними квартирами в елітному ЖК Podil Plaza & Residence у Києві. Трунін декларує, що користується однією з цих квартир з 24 березня 2023 року, фактично з наступного дня після набуття майна матір’ю. Задекларована вартість однієї квартири становить 1,3 млн грн, тоді як на момент придбання ціна нерухомості у цьому ЖК стартувала від 3,3 млн грн. Таким чином, дві квартири могли коштувати 6,6 млн грн.
Ірина Труніна, мати прокурора, є завідувачкою кафедри менеджменту і маркетингу Кременчуцького університету. Виникає питання, навіщо викладачці з Кременчука дві квартири в елітному комплексі на Подолі, однією з яких одразу почав користуватися її син-прокурор. Обґрунтованим є припущення, що квартири були придбані саме в інтересах та за рахунок посадовця.
Формування кадрової вертикалі Кравченка
Контроль над ключовими напрямками
Кейси Геворкяна та Труніна демонструють принцип формування управлінської вертикалі в ОГП під керівництвом Руслана Кравченка. На ключові напрямки призначаються люди з орбіти чинного керівництва, які отримують контроль над процесуально чутливими департаментами – наглядом за ДБР, боротьбою з організованою злочинністю, економічними провадженнями та справами, що можуть мати політичну вагу.
Руслан Кравченко вже відзначився низкою сумнівних призначень та дій, зокрема призначенням колишнього захисника Іллі Киви Олексія Шевчука до конкурсної комісії САП, погрозами “прийду за кожним особисто”, справами проти детективів та участю у спробі знищити незалежність НАБУ і САП. З огляду на виявлені зв’язки та майновий стан оточення генерального прокурора, виникає гостра необхідність у негайному звільненні Руслана Кравченка з посади та внесенні до Верховної Ради законопроєкту про відкритий конкурс на посаду генерального прокурора. Видання МЕЖА обіцяє продовжувати викривати нові гілки цього кадрового дерева, розкриваючи зв’язки та майно прокурорів з орбіти Кравченка.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
