Генеральный секретарь Совета сотрудничества арабских государств Персидского залива (ССАГПЗ) Джейссим аль-Будайви решительно осудил действия Ирана, обвинив его в подрыве международной торговли на стратегически важном Ормузском проливе и в «варварских атаках» на страны-члены организации. Аль-Будайви, занимающий пост главы ССАГПЗ с января 2023 года, подчеркнул в интервью программе Euronews «12 Minutes With», что именно Иран несет полную ответственность за последствия своей политики, впервые превратив Ормузский пролив, исторически являвшийся ключевой артерией мировой торговли, в инструмент политического давления. Иран предпринял шаги к блокированию пролива вскоре после начала ударов США и Израиля в конце февраля, включая атаки на суда с помощью катеров, ракет и беспилотников, а также минирование акватории, чтобы отговорить суда от попыток пройти через него.
Необхідність діалогу та умови для миру
«Ніхто раніше так не робив. Регіон пережив чимало війн і конфліктів, але Ормузську протоку ніколи не перетворювали на інструмент тиску. Саме вони і повинні нести відповідальність і брати на себе провину», — заявив аль-Будайві.
Двотижневе припинення вогню між США, Ізраїлем та Іраном, узгоджене 8 квітня, мало б призвести до відновлення судноплавства через Ормузську протоку. Однак ситуація ускладнилася після того, як Іран оголосив, що відповідно до домовленості розпочне спільно з Оманом стягувати плату за прохід суден через протоку, і що рух буде можливий лише за координації з збройними силами Ірану. У відповідь США запропонували також ввести збори для суден, що проходять через протоку, і запросили європейські країни долучитися. Відтоді адміністрація Трампа розпочала блокаду іранських портів, щоб чинити економічний тиск на Іран, домогтися повторного відкриття протоки та повернути Тегеран за стіл переговорів у Пакистані.
Вихід із кризи: діалог чи сила?
На думку аль-Будайві, єдиним виходом із кризи з Іраном та його проксі-структурами може бути діалог, однак тепер усе залежить від Тегерана: йому доведеться виконати низку умов. «Ми розуміємо, що для успіху переговорів Іран повинен виконати всі висунуті йому вимоги», — сказав він. «Ми сподіваємося, що не тільки в нашому регіоні, охопленому ескалацією, але й у всьому світі всі будуть вирішувати проблеми шляхом обговорення, діалогу та переговорів, а не силою, не санкціями та іншими заходами. Нам потрібно рухатися саме туди, до діалогу», — додав він.
Економічні наслідки та перспективи відновлення
«Витрати повинна нести сторона, яка стала причиною всього цього збитку і того відкату, який зараз переживає регіон».
Генеральний секретар підкреслив, що ССАГПЗ має «відмінні стосунки зі Сполученими Штатами», назвавши їх «стратегічним партнерством». За його словами, Рада веде консультації з американським урядом щодо триваючих переговорів про закінчення конфлікту. «Усі намагаються зробити все можливе, щоб переконати іранський режим відмовитися від цих атак, повернутися за стіл переговорів і виконати вимоги міжнародної спільноти, насамперед ті, що стосуються його ядерної програми», — сказав він. «Йдеться також про ракетну та безпілотну програми, і про підтримку проксі-сил по всьому арабському світу».
- «Будь-яке врегулювання повинно включати всіх членів ССАГПЗ та інших учасників, щоб досягти тієї стійкої стабільності, миру та безпеки, до яких ми всі прагнемо».
Переговори між Ізраїлем та Ліваном
Паралельно з конфліктом навколо Ірану, Ізраїль завдає ударів по шиїтському воєнізованому угрупованню «Хезболла» на півдні Лівану, що підриває крихке припинення вогню між США, Ізраїлем та Іраном. Тегеран засудив удари по своїй проксі-структурі, назвавши їх «грубим порушенням» угоди за посередництва Пакистану, яка, як стверджує Іран, поширювалася й на Ліван. 14 квітня вперше за десятиліття відновилися прямі мирні переговори між Ізраїлем та Ліваном, і сьогодні вони мають продовжитися на вищому рівні. Аль-Будайві висловив надію, що ситуація не дійде «до стадії, коли ліванці відчуватимуть тиск, ніби їх примушують до того, чого вони не хочуть». «Це має бути рішення, вигідне всім, насамперед ліванському народу», — сказав він, додавши, що в ССАГПЗ вважають: нинішній ліванський уряд докладає великих зусиль, щоб відновити країну та роззброїти «Хезболлу».
Сама «Хезболла», яка є і політичною партією, представлена в ліванському уряді двома міністрами та кількома депутатами парламенту, різко розкритикувала переговори і попередила, що не вважає себе зв’язаною їхніми результатами.
Вплив на економіку та стійкість регіону
Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (ССАГПЗ) – політичний, економічний та оборонний союз шести країн – серйозно постраждав від іранських ударів, а економіки його членів залежать від Ормузської протоки, через яку вони експортують ключові ресурси, включаючи нафту і газ, добрива та гелій. У березні МВФ знизив прогноз економічного зростання країн ССАГПЗ на 1,8 процентного пункту – до 2,6% – через іранські удари в регіоні та пов’язані з ними перебої в торгівлі, що відкинуло їхні економіки приблизно на рік назад. Проте, за словами аль-Будайві, країни ССАГПЗ — Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) — знаходяться в хорошому становищі, щоб впоратися з наслідками. «Наслідки, безумовно, будуть, але ми реагуємо на те, що відбувається, максимально професійно, що допоможе нам якомога швидше подолати цей відкат», — зазначив він.
Історичний контекст та майбутнє співробітництва
Створений у 1981 році ССАГПЗ сприяє співпраці у сфері торгівлі, енергетики та забезпечення регіональної стабільності, прагнучи до економічної інтеграції та вироблення єдиних політик. Війна з Іраном підштовхнула його членів до посилення взаємодії і в галузі безпеки: була узгоджена угода, що передбачає об’єднання систем ППО, обмін розвідданими, спільну підготовку та координацію, ще у вересні минулого року.
