Згідно з останніми даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), 2025 рік став найтрагічнішим за всю історію існування морського маршруту через Андаманське море та Бенгальську затоку, де майже 900 біженців-рохінджа загинули або зникли безвісти під час спроб перетнути ці води. Ця шокуюча статистика означає, що більше ніж кожен сьомий із приблизно 6 500 осіб, які намагалися здійснити цю небезпечну подорож, не досягли свого місця призначення, що робить цей маршрут найсмертоноснішим серед усіх міграційних водних шляхів у світі.
Аналіз ситуації
Причини та наслідки небезпечних міграційних шляхів
Жахливі умови, спричинені насильством на батьківщині у М’янмі, та нестерпні обставини у переповнених таборах біженців у Бангладеш, де проживає близько мільйона рохінджа, штовхають цих людей на відчайдушні кроки у пошуках безпеки та кращого життя у таких країнах, як Малайзія, Індонезія та Таїланд. Бабар Балох, речник УВКБ ООН, підкреслює, що “ніхто не посадив би свою сім’ю на небезпечний човен, знаючи, що шанси на виживання дуже низькі, якби не відчуття відчаю”.
Небезпечні подорожі не припиняються і в 2026 році. Станом на 13 квітня вже понад 2 800 рохінджа вирушили в море на човнах, які не придатні для плавання, а цього тижня близько 250 людей зникли безвісти після того, як їхнє судно перекинулося в Андаманському морі.
Зменшення фінансування та посилення відчаю
Ситуація значно погіршується через скорочення фінансування з боку світових донорів, що посилює відчай серед біженців, які повністю залежать від гуманітарної допомоги. Згідно з даними УВКБ ООН, цього року агентство потребувало 200 мільйонів доларів для підтримки рохінджа, однак наразі профінансовано лише 32% від необхідної суми. “Ця сумна і трагічна тенденція триває, серед населення рохінджа панує відчуття відчаю”, – констатував Бабар Балох.
За даними УВКБ ООН, останніми роками понад половину тих, хто намагається перетнути море, становлять жінки та діти, що робить цю проблему ще більш гострою та вимагає негайної міжнародної уваги та дій.
“Зменшення фінансування з боку світових донорів посилює відчай серед мільйона біженців-рохінджа, які наразі перебувають у Бангладеш і повністю залежать від гуманітарної допомоги.” – Бабар Балох, Речник УВКБ ООН.
