Місце злочину – Чорне море. Як війна отруює воду, вбиває тварин і змінює ландшафти

Місце злочину – Чорне море. Як війна отруює воду, вбиває тварин і змінює ландшафти

19 липня 2026 року, в одній з найспекотніших літніх неділь, одеський еколог та гідробіолог Владислав Балінський спостерігав за подіями, що розгорталися на морському просторі. Приблизно о п’ятій вечора, коли спокійний відпочинок на пляжі був затьмарений раптовим, потужним вибухом, його увагу привернуло судно, розташоване приблизно за вісім кілометрів від берега, з якого невдовзі почав валити густий дим. Незабаром пролунав ще один вибух, а третій, останній, прогримів саме тоді, коли до пошкодженого судна поспішали рятувальники, що свідчило про цілеспрямований і жорстокий характер атаки. Цього дня російські війська випустили три крилаті ракети типу Х-59/Х-69 по суховантажу “Golden Leo”, що йшов під прапором Гвінеї-Бісау та прямував із порту Чорноморськ, навантажений кукурудзою. Внаслідок цієї трагічної події, восьмеро членів екіпажу були госпіталізовані, а десятеро людей, включно з українським лоцманом, загинули. Через тиждень “Golden Leo” перекинувся та затонув в Одеській затоці, залишивши значну частину кукурудзи в трюмах, що, як попередили Мінекономіки та науковці, становить серйозні екологічні ризики, пов’язані з можливим витоком палива та впливом розкладання зерна на донні екосистеми.

Екологічні наслідки війни: від “Golden Leo” до Каховської ГЕС

Подвійні удари та екологічні дилеми

“Російські військові мають на меті не просто зупинити цивільні кораблі, а прагнуть вбити якомога більше людей – саме на це спрямована тактика подвійних і потрійних ударів,” — переконаний Владислав Балінський, ставши свідком атаки на “Golden Leo”. Він також зазначив, що, як не парадоксально, українські удари по танкерах тіньового флоту спричиняють менше екологічної шкоди, ніж знищення росіянами цивільних суховантажів.

  • Операція “МоЛоЧКа” та її вплив: Гідробіолог порівнює атаку на “Golden Leo” з операцією “МоЛоЧКа”, в результаті якої більшість уражених суден втрачали хід, але не тонули, без повторних ударів, що могли б призвести до масштабного розливу нафтопродуктів.
  • “МоЛоЧКа” як операція Сил безпілотних систем: Станом на середину вересня, українські військові “вполювали” вже 285 плавзасобів російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях.

Екологічні ризики від затоплених суден та витоку нафтопродуктів

Війна Росії проти України вийшла далеко за межі суходолу, впливаючи на стан довкілля на десятиліття вперед. Владислав Балінський, науковий співробітник Нацпарку “Тузлівські лимани” та голова Одеського підрозділу Національного екологічного центру України, активно відстежує та документує цей вплив. Росія відкрила проти нього кримінальну справу, але еколог впевнений, що це пов’язано з його професійною діяльністю, зокрема з “Платформою екологічних доказів” та розслідуванням підриву Каховської ГЕС.

“Golden Lion” та забруднення рослинною олією

До інциденту з “Golden Leo” стався схожий випадок із суховантажем “Golden Lion” під прапором Антигуа і Барбуди, який РФ атакувала восени 2024 року. У грудні минулого року росіяни поцілили по резервуарах з рослинною олією, що призвело до витоку та утворення плями площею 60 км² і протяжністю 25 кілометрів, яка простяглася вздовж узбережжя від пляжу Ланжерон до 16 станції Великого Фонтану. Ця олія утворює на поверхні води плівку, що порушує газообмін і кисневий режим, а згодом може осісти на дно, формуючи щільний покров. За останні два роки Балінський нарахував щонайменше чотири аварії, що спричинили масштабне забруднення акваторії, зокрема в квітні цього року, коли після російського удару по порту Чорноморськ у воду потрапили тонни соняшникової олії. Експерт підкреслює, що за деякими показниками впливу на довкілля, олія навіть гірша за мазут.

Виливи мазуту та наслідки аварій танкерів

Виливи мазуту та інших нафтопродуктів є ще одним згубним наслідком війни. Росія доправляє нафтопродукти через Азовське море, а біля Керчі чи Тамані перевантажує їх у великі судна, що створює ризик забруднення морської акваторії. У грудні 2024-го два російські танкери “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239” розламалися навпіл у Керченській протоці, спричинивши потрапляння кількох тисяч тонн мазуту в воду. У цьому році, за спостереженнями Балінського, спостерігалися сильні викиди мазуту з уламків цих танкерів, що досягли території Національного природного парку “Тузлівські лимани” за місяць після аварії.

Каховська ГЕС: найбільша екологічна катастрофа війни

Підрив росіянами Каховської ГЕС у червні 2023-го Владислав Балінський вважає найболючішим екологічним наслідком війни. Катастрофа призвела до винесення на поверхню величезної кількості забруднювальних речовин, прісноводної живності, яка загинула в морі, та масштабного засмічення уламками будинків, дерев та побутових предметів. Хоча значну частину сміття забрало море, воно затонуло і лежить на дні, продовжуючи впливати на місцеву екосистему. Балінський критикує ідею відновлення водосховища в майбутньому, вважаючи її продовженням шкідливого радянського ставлення до природи. Тим часом, великі річкові плавні, затоплені в 1950-х, почали відновлюватися, вкриваючись лісами та луками, що є однією з небагатьох добрих новин після катастрофи.

Видимі та непомітні сліди війни в морі

З 2022 року в Чорному та Азовському морях загинуло майже 100 тисяч морських ссавців, а тіла дельфінів часто викидає на берег. Окрім хімічного забруднення, військові сонари та вибухи заважають дельфінам орієнтуватися та полювати. У морі також накопичуються уламки безпілотників, міни та інші боєприпаси, які становлять небезпеку для морського середовища та людського існування протягом десятиліть.

Зміни ґрунтів та ландшафтів

Найменш задокументованим екологічним злочином Росії, на думку Балінського, є зміни ґрунтів та ландшафтів вздовж лінії зіткнення. Використання фосфорних снарядів призводить до вигорання гумусу, знищення ґрунтоутворюючих організмів та зміни структури ґрунту, що може призвести до опустелювання територій навіть після завершення бойових дій.