Уряд Німеччини офіційно визнав пряму відповідальність Російської Федерації за атаку на німецькій території, що стало підставою для впровадження низки контрзаходів. Хоча Берлін характеризує інцидент як “гібридну атаку”, її суть полягає у цілком традиційних діях – використанні вибухівки та нападі на стратегічний об’єкт. Формальною підставою для звинувачень стали серія інцидентів у Лейпцигу, включаючи атаку дронів, споряджених вибухівкою, на аеропорт та припаркований там український літак. Німецький уряд стверджує, що має висновки, які чітко вказують на причетність Росії, і попереджає про підготовку нових, ще більш руйнівних нападів. У відповідь на ці дії Німеччина планує закрити російське консульство в Бонні та “Російський дім” у Берліні, посилити санкції та удари по “тіньовому флоту” РФ. Канцлер Фрідріх Мерц активно координує ці кроки з європейськими партнерами, підкреслюючи продовження підтримки України.
Звинувачення на адресу Росії
1 вересня у Берліні відбувся брифінг міністрів внутрішніх та закордонних справ Німеччини, Александра Добріндта та Йоганна Вадефуля, де було офіційно оголошено про висновки уряду щодо атаки в аеропорту Лейпцига. Цей брифінг був скликаний терміново, що свідчить про серйозність ситуації. За даними німецьких ЗМІ, федеральний уряд дійшов висновку про причетність Росії до цієї атаки щонайменше кілька тижнів тому, але до цього моменту уникав прямих звинувачень. Офіційне оголошення було зроблено 1 вересня, що стало кульмінацією розслідування. Напад у Лейпцигу включав запуск трьох дронів, споряджених вибухівкою, один з яких врізався в український літак Ан-124 “Руслан”, проте вибухівка не здетонувала. Німеччина розглядає цей інцидент як частину ширшої кампанії гібридних операцій, організованих Росією, і попереджає про загрозу нових атак. Міністр внутрішніх справ заявив, що розслідування та дані партнерів підтверджують причетність Росії, а техніка, знайдена на місці злочину, свідчить про високий рівень технічної експертизи та організаційних зусиль з боку організаторів.
Аргументація Німеччини та попередження
Александр Добріндт зазначив, що методи, використані під час атаки в Лейпцигу, подібні до тих, що застосовувалися в інших російських атаках, що підтверджується даними розслідувань. Він також підкреслив, що німецький уряд не вважає інцидент в Лейпцигу ізольованим випадком, а бачить його як елемент подальших гібридних операцій, спрямованих на завдання Німеччині “ще більшої шкоди”. Ці заяви були зроблені з урахуванням висновків, схвалених канцлером Фрідріхом Мерцом.
“Ми не вважаємо Лейпциг ізольованим інцидентом і бачимо його елементом подальших гібридних операцій. Ми також припускаємо, що (з боку Росії) існує намір завдати Німеччині ще більшої шкоди за допомогою гібридних атак”, – заявив Добріндт.
Як Німеччина каратиме Росію
У відповідь на агресивні дії Росії, Німеччина оголосила про серію заходів, розроблених спільно з канцлером Мерцом. Ці заходи, хоча й були оголошені міністром закордонних справ Йоганном Вадефулем, мали бути представлені особисто канцлером, але плани були змінені.
- 18 вересня буде закрито генеральне консульство Росії в Бонні. Це матиме значний вплив на РФ, оскільки посольство в Берліні залишиться єдиною дипломатичною місією, і переведення персоналу з Бонна буде неможливим через обмеження дипломатичного штату.
- Розглядається можливість закриття “Російського дому науки та культури” у Берліні, хоча конкретна дата не названа. Цей заклад, підпорядкований “Россотрудничеству”, розглядається як прикриття для шпигунської діяльності та інструмент “м’якого впливу” Москви.
- Буде посилено контроль за в’їздом громадян Росії, що, ймовірно, включатиме зміни у візовій політиці.
- Німеччина ініціюватиме розширення списку персональних санкцій ЄС проти Росії.
- Збільшиться тиск на російський “тіньовий флот”, що може відбуватися як на рівні ЄС, так і самостійно Німеччиною, зокрема, шляхом контролю трафіку в Балтійському морі.
Йоганн Вадефуль прокоментував ці рішення, зазначивши, що Росія не виявляє готовності до компромісу, а атака в Лейпцигу свідчить про намір завдати ще більшої шкоди двостороннім відносинам. Він також запевнив у подальшій підтримці України з боку Німеччини.
Вибух українського літака: дивом уникнута катастрофа
На початку серпня в аеропорту Лейпцига ледь не сталася катастрофа внаслідок атаки дрона, спорядженого вибухівкою, на український літак Ан-124 “Руслан”. Інцидент стався 4 серпня, і відеозаписи з камер спостереження підтвердили спланований характер атаки. Аеропорт Лейпцига є ключовим вузлом для програми SALIS (Strategic Airlift International Solution), що використовує українські літаки “Руслан” для стратегічних перевезень у інтересах НАТО та ЄС. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, аеропорт “Лейпциг/Галле” став головною операційною базою “Авіаліній Антонова”.
Дрон врізався в крило літака “Руслан”, зокрема в зону паливних баків, але, на щастя, вибухівка не здетонувала, а дрон відскочив від крила і впав на землю. Вибуховий пристрій було знайдено лише через чотири години, і він, ймовірно, відірвався під час зіткнення. Початкові припущення про те, що це могло бути лише попередження, були відкинуті, оскільки відеозаписи вказують на явний намір завдати шкоди. За оцінками слідчих, лише випадковість дозволила уникнути катастрофічних наслідків.
Дрон у Лейпцигу був не один
Інцидент у Лейпцигу не був поодиноким. У ніч проти 5 серпня, коли аеропорт був закритий, інший дрон зіткнувся з вантажним літаком DHL під час маневру. На літаку DHL було виявлено незначні пошкодження, а на уламках збитого дрона також знайшли сліди вибухівки. Крім того, в середині серпня поблизу аеропорту було виявлено ще один несправний дрон, на якому також була вибухівка. Німецькі спецслужби розглядають появу невідомих безпілотників над стратегічними об’єктами як елемент гібридної війни Росії. Розвідка США також вважає, що дрон, знайдений у Лейпцигу, належить російському уряду.
Як Берлін звикався з думкою про причетність РФ
Незважаючи на серйозність інциденту, офіційний Берлін тривалий час уникав прямих звинувачень на адресу Росії. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт, перервавши відпустку, говорив про “гібридний сценарій нападу” та “іноземні сили”, але утримувався від згадок про Росію. Така обережність викликала критику з боку німецьких політиків, які закликали до чіткіших заяв та рішучої реакції. Депутати називали подібні атаки “актом війни”, якщо за ними стоїть Росія.
На користь професіоналізму виконавців свідчили такі деталі: використання індивідуально виготовлених дронів, потужна пластична вибухівка “Семтекс”, а також виявлення слідів ДНК, що збігаються з доказами після підпалу в логістичному центрі DHL у липні 2024 року, де причетність РФ вважається майже доведеною. Попри це, уряд не поспішав з офіційними звинуваченнями. Канцлер Фрідріх Мерц вперше публічно прокоментував інцидент лише 25 серпня, роблячи розмиті заяви. Ця обережність може бути пов’язана з політичною чутливістю питання, особливо на тлі майбутніх виборів у Саксонії-Ангальт, де ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини”, яка має проросійські настрої, очікувано здобуває значну підтримку.
Підтримка від України, ЄС і НАТО
На міжнародному рівні Берлін отримав повну підтримку своїх дій, за винятком Росії, яка прогнозовано обурилася. Україна заявила про солідарність з Берліном, хоча Київ волів би бачити більш чітке визнання реалій з боку німецьких партнерів. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв зазначив, що термін “гібридні атаки” не відповідає реальності використання військових засобів і вибухівки, і що німецьке суспільство та політикум починають усвідомлювати серйозність загроз.
Реакція союзників Німеччини була швидкою та скоординованою. Генсек НАТО Марк Рютте наголосив на зміцненні здатності Альянсу стримувати та захищати членів від будь-яких загроз, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнила у збереженні єдності ЄС. Ця скоординована реакція нагадала події 2018 року, коли країни ЄС і НАТО спільно відреагували на напад РФ у Солсбері. Однак, на відміну від 2018 року, цього разу не було масового висилання російських дипломатів.
Україна, окрім політичної підтримки, висловила готовність допомогти Німеччині у протидії РФ, запропонувавши свій досвід у боротьбі з російськими дронами та захисті критичної інфраструктури. Це стало можливістю для Києва продемонструвати свою допомогу Німеччині, яка є ключовим донором для Сил оборони України. Таке взаєморозуміння між європейськими країнами та Україною щодо спільного ворога є важливим кроком у правильному напрямку.
