19 квітня в Болгарії відбудуться позачергові парламентські вибори, які можуть призвести до проросійського повороту, що становить небезпеку для України. Фаворитом виборів вважається нова партія “Прогресивна Болгарія”, заснована колишнім президентом Руменом Радевим, якого багато політологів називають новою ставкою Кремля в боротьбі за вплив у Болгарії. Це ставить під сумнів шанси проєвропейських сил на формування коаліції, незважаючи на потенційну більшість, і викликає занепокоєння щодо майбутньої військової співпраці з Україною.
Безпекова угода та військові контракти: випробування на міцність
Складна історія підписання угоди
Підписання безпекової угоди між Україною та Болгарією, що відбулося нещодавно під час візиту голови болгарського уряду Андрея Гюрова, стало значною подією, адже процес її узгодження тривав довго. Плани підписати документ ще у 2024 році, паралельно з аналогічними угодами з іншими країнами ЄС, зазнали невдачі через відсутність політичної єдності та чіткого розуміння її суті в болгарському парламенті. Це призвело до відтермінування підписання майже на два роки. Натомість, документ був підписаний головою технічного уряду, що спричинило значний скандал у парламенті.
Реакція політичних сил
Зачинателем скандалу стала партія “Відродження” на чолі з Костадином Костадиновим, яка відкрито демонструє проросійську позицію. Її заклики підтримали болгарські соціалісти, традиційно схильні до Росії, хоча останнім часом вони демонстрували певні спроби прагматичних кроків і навіть брали участь у прозахідній коаліції. Несподіваною, однак, стала підтримка критики з боку партії ГЕРБ колишнього прем’єра Бойка Борисова, яка раніше вважалася прагматичною і дружньою до України. Експерти припускають, що таке рішення Борисова може бути зумовлене виборчою кампанією, де він, ймовірно, намагається мобілізувати електорат, уникаючи звинувачень у втягуванні Болгарії у війну, як це спостерігається в Угорщині.
Перспективи військової співпраці
Незважаючи на політичний скандал, сама угода, що має рамковий характер, навряд чи буде скасована. Військова співпраця є вигідною для Болгарії, яка значно збільшила експорт боєприпасів з 2022 року, демонструючи зростання темпів на 200% у 2023 році. Тому, незалежно від результатів виборів, ця співпраця, ймовірно, триватиме.
Україна ж, на жаль, стає об’єктом використання у виборчих процесах різних політичних сил Болгарії, що триватиме до осінніх президентських виборів.
Від крісла президента – до нової надії Кремля
Румен Радев як новий лідер проросійського флангу
Нинішні парламентські вибори вирізняються появою потужного гравця – колишнього президента Румена Радева, який нещодавно подав у відставку для участі у виборах. Його вихід на політичну арену розглядається як заміна колишнього лідера проросійського флангу, Костадина Костадинова, чия фігура стає дедалі токсичнішою для болгарського виборця. Радев, який має виразно проросійські та антиукраїнські погляди, послідовно демонстрував це своєю риторикою та блокуванням певних ініціатив.
Стратегія “Прогресивної Болгарії”
Замість того, щоб приєднатися до існуючих політичних сил, Радев створив власну партію “Прогресивна Болгарія”, що має сенс в умовах постійних дострокових виборів та політичної кризи в країні. Радев, перебуваючи тривалий час “над конфліктом”, тепер позиціонує себе як “старе нове” обличчя з позитивним балансом сприйняття у суспільстві. Опитування свідчать, що його партія може здобути близько 30% голосів, ставши переможцем виборів, хоча формування коаліції залишається під питанням.
Конфлікт між проєвропейськими силами: перешкоди на шляху до єдності
Розкол між ГЕРБ та “ПП-ДБ”
Опонентами Радева є дві основні сили: партія ГЕРБ Бойка Борисова та блок “Продовжуємо зміни” – “Демократична Болгарія” (“ПП-ДБ”). Однак, між ними існує глибокий конфлікт, ключовим моментом якого є постать Бойка Борисова, що має значний корупційний шлейф. Його відсторонення могло б вирішити проблему, але це також несе ризик розколу самої партії ГЕРБ.
Співпраця з ДПС та світоглядні відмінності
Ситуація ускладнюється співпрацею Борисова з партією олігарха Деляна Пеєвського (ДПС), яку блок “ПП-ДБ” вважає неприйнятною. Відсутність “санітарного кордону” з ДПС, а також різношерстість уряду, сформованого ГЕРБ, призвели до неможливості узгодження багатьох ініціатив, що потребували голосів ДПС. Крім того, існують світоглядні відмінності: Бойко Борисов, хоча й прагматично налаштований, починав як прихильник Росії, тоді як лідери “ПП-ДБ” мають більш природну проукраїнську позицію.
Вибори без шансів на вихід з кризи: аналіз поточних розкладів
Складність формування коаліції
За поточними прогнозами, партія Радева може отримати близько 30% голосів, ГЕРБ – близько 20%, а “ПП-ДБ” – близько 10%. Також ймовірно проходження до парламенту соціалістів, ДПС та “Відродження”. За таких умов формування стабільної коаліції, як проєвропейської, так і проросійської, видається вкрай складним.
Сценарії розвитку подій
Можливий розвиток подій за стандартним для Болгарії сценарієм: спочатку мандат на формування уряду отримує переможець виборів – Радев. Його шанси на створення більшості залежать від альянсу з соціалістами та “Відродженням”, що виглядає малоймовірним. Якщо він не впорається, мандат перейде до ГЕРБ, чиї шанси на формування коаліції з “ПП-ДБ” та ДПС ще більш фантастичні. У разі невдачі обох, буде призначений технічний уряд, і країна вирушить на нові дострокові вибори.
Президентські вибори як потенційний поворотний момент
Ситуація може змінитися після президентських виборів восени. Перемога певного кандидата посилить партію, яка його висунула, і визначить подальший курс країни. Наразі відомо про участь виконувачки обов’язків президента Іляни Йотовoї, яку підтримають соціалісти та, ймовірно, партія Радева. Проте, ГЕРБ та “ПП-ДБ” також матимуть своїх кандидатів, що робить прогнозування результату президентських виборів неможливим.
Чим це загрожує Україні?
Підвішений стан безпекової угоди та блокування допомоги
По-перше, Україні загрожує невизначеність щодо підписаної безпекової угоди. По-друге, небезпечним є тренд на появу навколо України поясу держав, які блокують європейські кошти, відмовляють у подальшій підтримці та виступають за послаблення санкцій проти РФ. Болгарія може приєднатися до Угорщини та Словаччини у цій політиці.
Енергетична залежність та приклад для інших
Історична залежність Болгарії від російської нафти може стати інструментом для нової влади, яка може наслідувати риторику Віктора Орбана щодо переплати за відмову від російських енергоносіїв. Перемога Орбана в Угорщині може стати негативним прикладом для Радева, демонструючи можливість конфліктувати з ЄС, зберігаючи при цьому владу.
