Національна поліція України заявляє про тривожну тенденцію: 82% розкритих терористичних актів вчинені особами, завербованими державою-агресором, причому ключову роль у цьому процесі відіграє месенджер Telegram. Ця статистика, озвучена заступником начальника НПУ Андрієм Нєбитовим в інтерв’ю “РБК-Україна”, підкреслює складність боротьби з тероризмом в умовах сучасних технологій. Однак, поліція не вважає повне закриття Telegram панацеєю, наголошуючи на необхідності більш комплексних рішень.
Роль Telegram у злочинній діяльності
Андрій Нєбитов деталізував, що Telegram використовується не лише для вербування терористів, але й для низки інших протиправних дій, таких як торгівля зброєю та наркотиками, здійснення російських інформаційних атак та розповсюдження дитячої порнографії. Він також нагадав про вже прийняте рішення РНБО щодо обмеження використання Telegram в державних органах, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури та у навчальних закладах, що свідчить про усвідомлення державою масштабів проблеми.
Деанонімізація як ефективніший шлях
На думку заступника голови Нацполу, повне блокування Telegram може мати лише тимчасовий ефект, оскільки спецслужби ворога здатні швидко адаптуватися до нових умов. Саме тому, більш перспективним напрямком він вважає запровадження механізмів деанонімізації користувачів. Нєбитов наголосив на принциповій позиції, згідно з якою будь-який сервіс повинен функціонувати в правовому полі країни, де він діє. Якщо ж сервіс відмовляється дотримуватися українського законодавства, то держава має право вживати радикальніших заходів, включаючи притягнення до відповідальності менеджменту Telegram за сприяння злочинній діяльності.
“Слід зазначити, що за наявними даними, 82% від загальної кількості розкритих терористичних актів вчинено особами, завербованими російськими кураторами із використанням месенджера Telegram”.
“Водночас ми маємо чітко усвідомлювати, що повне блокування цієї платформи може дати лише тимчасовий ефект – воно дозволить виграти певний час, однак не вирішить проблему системно, адже ворожі спецслужби швидко адаптуються до нових умов. Саме тому більш ефективним напрямом ми вбачаємо запровадження механізмів деанонімізації користувачів.”
Пошук ефективних методів протидії злочинній діяльності в онлайн-просторі триває, і українські правоохоронці шукають баланс між безпекою громадян та свободою слова, аналізуючи світовий досвід боротьби з подібними викликами. Зокрема, досліджуються можливості міжнародної співпраці у сфері кібербезпеки та обміну інформацією щодо протидії тероризму та екстремізму. Експерти також зазначають, що успішність боротьби залежить від своєчасної реакції на нові методи та інструменти, які використовують злочинці, і постійного вдосконалення законодавчої бази.
