Ініціатива Національного університету “Києво-Могилянська академія” щодо зміни правового статусу історичного комплексу викликала занепокоєння у Державному історико-архітектурному заповіднику “Древній Київ”, який висловив свою стурбованість щодо цього питання. Головним об’єктом суперечки є законопроект №15445, відомий як “Про забезпечення цілісності та особливостей правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря”, який активно просувається президентом НаУКМА Сергієм Квітом за підтримки народних депутатів.
Занепокоєння щодо передачі історичних пам’яток
Суть конфлікту
Згідно з заявою ДІАЗ “Древній Київ”, запропонований законопроект передбачає передачу значної кількості історичних пам’яток, які наразі перебувають у комунальній власності столиці, у державну власність та під управління Міністерства освіти і науки. Особливу увагу привертає той факт, що до переліку таких об’єктів входять Трапезна зі Святодухівською церквою, Братські келії, Сонячний годинник та Будинок настоятеля. Представники заповідника розглядають таку ініціативу як потенційний ризик створення нового, прецедентного механізму управління об’єктами культурної спадщини, що може мати довгострокові наслідки для збереження історичних надбань України.
Проблеми збереження об’єктів
Поряд з цим, у заповіднику наголошують на невирішених проблемах, пов’язаних зі збереженням об’єктів, розташованих на території самої академії. Роман Маленков, керівник ДІАЗ “Древній Київ”, звернув увагу на тривале блокування досліджень Богоявленського собору, на які містом вже були виділені кошти, а також на відсутність підписаного охоронного договору. Крім того, він повідомив про перешкоди у проведенні пошуків місця поховання гетьмана Петра Сагайдачного, пояснюючи це посиланням керівництва академії на неможливість ідентифікації решток.
З протилежної точки зору, Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті, висловив переконання, що сучасні антропологічні та історичні методи дозволяють з високою ймовірністю встановити належність останків за умови проведення відповідних археологічних досліджень.
Загострення конфлікту через доступ інспекторів
Ситуація значно загострилася через обмеження доступу інспекторів до історичних об’єктів. У серпні 2026 року Київський центр з охорони пам’яток повідомив про безпрецедентний випадок – вперше за останні 30 років спеціалістів не допустили на територію Києво-Могилянської академії для проведення щорічного обстеження пам’яток. В.о. президента університету Денис Азаров назвав дії комісії незаконними та розцінив їх як прояв політичного переслідування.
- Правовий статус історичних пам’яток
- Збереження культурної спадщини
- Доступ до об’єктів культурної спадщини
Історичні пам’ятки Києво-Могилянської академії, які охоплюють період від XV століття, є важливим елементом культурної спадщини України. Конфлікт навколо їх передачі підкреслює наявні розбіжності у підходах до управління та збереженням таких об’єктів.
