Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість запиту до Конгресу про виділення додаткових 200 мільярдів доларів для фінансування військових дій проти Ірану, що свідчить про ескалацію напруженості на Близькому Сході. Ця значна сума, яку Трамп назвав “невеликою ціною” для забезпечення потреб військових, включає не лише витрати, пов’язані з Іраном, але й інші оборонні потреби, що викликає питання щодо пріоритетів американської зовнішньої політики. Повідомлення про такий запит, що спочатку з’явилися у The Washington Post та The New York Times, підкреслюють серйозність намірів Вашингтона, а також його готовність до тривалого протистояння з Тегераном. Варто зазначити, що заявлена Пентагоном сума перевищує весь обсяг військової допомоги, яку США надали Україні з 2022 року, що ставить під сумнів послідовність американської підтримки союзників у різних регіонах світу.
Аналіз ситуації та можливі наслідки
Стратегічні цілі та розбіжності
Голова військового відомства Піт Геґсет підтвердив підготовку запиту до Конгресу, наголошуючи на необхідності фінансування для “знищення поганих хлопців”, що в контексті конфлікту з Іраном означає зосередження на його військовій, ядерній та ракетній програмах. Однак, як повідомила глава розвідувальної спільноти Тулсі Габбард, військові цілі США та Ізраїлю можуть не повністю збігатися: Ізраїль більш зацікавлений у ліквідації іранського керівництва, тоді як Сполучені Штати фокусуються на військових об’єктах. Така потенційна розбіжність у стратегічних цілях може ускладнити координацію дій та вплинути на загальну ефективність операції.
Наземна операція та Ормузька протока
На тлі повідомлень про можливу наземну операцію США, спричинену фактичним перекриттям Іраном Ормузької протоки – ключового маршруту для транспортування нафти, – президент Трамп заявив, що не планує відправляти війська, але залишив можливість такого рішення відкритою. Посадовець Білого дому на умовах анонімності підтвердив Reuters, що рішення про наземну операцію ще не ухвалене, але президент “мудро тримає всі варіанти у своєму розпорядженні”. Ця ситуація викликає занепокоєння щодо можливих перебоїв у світовій торгівлі нафтою та подальшої дестабілізації регіону.
Позиція Трампа щодо Ірану
Ще в середині лютого Трамп висловив думку, що зміна режиму в Ірані була б “найкращим, що могло б статися”, і навіть виявив бажання особисто брати участь у виборі наступного лідера країни. Така риторика свідчить про глибоку ворожість американської адміністрації до існуючого іранського уряду та намір впливати на його майбутнє. Це може створити додатковий тиск на Тегеран та посилити ймовірність конфронтації.
Реакція Ірану та наслідки для регіону
З початку американо-ізраїльської військової операції 28 лютого, Іран неодноразово атакував ракетами та безпілотниками Саудівську Аравію та країни Перської затоки. За словами влади цих країн, цілями атак були не лише військові об’єкти, але й цивільна інфраструктура, включаючи нафтові родовища, аеропорти та житлові будинки. Такі дії Ірану можуть призвести до подальшої ескалації конфлікту, вплинути на стабільність енергетичних ринків та спричинити гуманітарну кризу в регіоні.
Історичний контекст конфлікту між США та Іраном, включаючи вихід США з ядерної угоди та подальші санкції, додає складності до поточної ситуації, роблячи будь-які військові дії потенційно руйнівними для регіональної та світової безпеки.
