Попри політичний галас у Вашингтоні, американська громадськість не відвернулася від України

Попри політичний галас у Вашингтоні, американська громадськість не відвернулася від України

Колонка Ірвіна та Карен Редленерів, вперше опублікована англійською мовою у виданні “Kyiv Independent” та перекладена “Українською правдою”, розкриває важливе питання – чи покидає Америка Україну, зокрема на тлі політичних настроїв та заяв, що лунають у Вашингтоні. Автори, які глибоко залучені до підтримки українських дітей і сімей через “Проєкт допомоги дітям України” (UCAP), запевняють, що, незважаючи на будь-які заяви чи погляди окремих політиків, американський народ залишається рішуче налаштованим на підтримку України.

Аналіз громадської думки в США

Стабільна підтримка України

Незважаючи на політичну поляризацію в Сполучених Штатах, громадська думка залишається переважно на боці України. Останні опитування підтверджують цю тенденцію. За даними дослідження, проведеного “The Economist” спільно з YouGov у лютому 2026 року, 61% американців висловлюють симпатію до України, тоді як лише 3% – до Росії. Серед тих, кого хвилює результат війни, ця цифра ще вища: 91% підтримують Україну, а лише 2% – Росію. Це свідчить про те, що американці мають чітке моральне розуміння ситуації: Росія є агресором, а Україна – жертвою, яка захищається.

Підтримка поза партійними лініями

Цікаво, що підтримка України не залежить від партійної приналежності. Хоча демократи демонструють найвищий рівень підтримки, більшість республіканців та незалежних виборців також висловлюють симпатію до України, а не до Росії. Аналіз численних опитувань показує стабільну картину: приблизно шість із десяти американців підтримують Україну, а лише невелика частина висловлює прихильність до Росії. Автори підкреслюють, що, попри політичний галас у Вашингтоні, американці не відвернулися від України.

Стурбованість політичною риторикою

Водночас, автори зазначають, що багато американців стурбовані тоном останніх політичних кроків та риторики. Заяви, які натякають на відповідальність України за війну, особисті нападки на Президента Володимира Зеленського або поступки Москві викликають занепокоєння як в американців, так і в українців. Однак, вони наголошують, що риторика президента не завжди відображає погляди всієї американської громадськості, адже США – це складна демократія з багатьма центрами впливу, включаючи Конгрес, ЗМІ, громадянське суспільство та громадську думку.

“Незважаючи на політичний галас у Вашингтоні, американська громадськість не відвернулася від України.”

Підтримка України в Європі

Європейська солідарність

Підтримка України за межами Сполучених Штатів, зокрема в Європі, виглядає ще сильнішою. Нещодавнє опитування “Євробарометр” показало, що 77% громадян країн Європейського Союзу підтримують надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні, а 59% – військового спорядження. Ще більш вражаючим є те, що 77% опитаних вважають, що ЄС повинен продовжувати підтримувати Україну до досягнення справедливого та тривалого миру.

Європейське усвідомлення важливості боротьби

Ці цифри свідчать про зростаюче усвідомлення в Європі того, що боротьба України стосується безпеки всього континенту та збереження принципу непорушності кордонів суверенних держав. Європейські уряди дедалі частіше діють відповідно до цього розуміння, збільшуючи фінансову, гуманітарну та військову підтримку.

Висновок

Для українців, які переживають наслідки війни, дані опитувань можуть здаватися абстрактними порівняно з нагальними потребами. Проте, як підкреслюють автори, переважна більшість американців, попри негативну риторику деяких політиків, продовжує підтримувати Україну. Ця стійка громадська думка в США та зростаюча солідарність у Європі є важливими факторами, що свідчать про непохитну підтримку України на міжнародній арені.

Автори

  • Ірвін Редленер – лікар, старший радник Інституту глобальної політики Колумбійського університету, президент і співзасновник “Ukraine Children’s Action Project”.
  • Карен Редленер – виконавча директорка та співзасновниця “Ukraine Children’s Action Project”, член правлінь кількох некомерційних організацій.