Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс висловив різку критику щодо рішення Європейського Союзу не запроваджувати повну заборону на в’їзд для учасників війни проти України в рамках останнього пакету санкцій. Ця позиція глави латвійського уряду викликала значний резонанс, особливо враховуючи той факт, що деякі країни-члени ЄС, зокрема Франція та Італія, виступили проти тотальної заборони, аргументуючи це необхідністю вирішення подібних питань через візові правила, а не через санкційний механізм. На противагу цьому, східноєвропейські та північні країни наполягали на більш жорстких обмеженнях для російських комбатантів, які брали участь у бойових діях на території України. Зрештою, було досягнуто компромісу, який передбачає створення правової та політичної бази для заборони в’їзду таким особам, проте остаточне рішення про терміни введення цієї заборони залишено на розсуд окремих країн-членів ЄС.
Критика рішень Європейської Ради та Кремля
Позиція Латвії щодо зв’язків з Росією
“Ми що, з глузду з’їхали?. Ми дозволяємо видавати візи російським військовослужбовцям, тим самим тим, хто вбиває (українців – ред.) на полі бою”.
Пан Кулбергс також не оминув увагою рішення голови Європейської ради Антоніу Кошти щодо налагодження каналу зв’язку з Кремлем, назвавши такий крок “спільним рішенням усіх країн” і висловивши несхвалення одноосібними діями. Він вважає будь-які спроби встановлення контактів з Москвою “марною справою”, оскільки, на його думку, немає жодних свідчень готовності російського керівництва до переговорів, а подібні діалоги лише надають Росії можливість “перепочити” перед здійсненням “наступного кроку”.
Незважаючи на розрив дипломатичних відносин Латвії з Росією та жорстку позицію Кулбергса щодо Москви, він зазначив, що його країна “має бути відкритою” до відновлення зв’язків за умови виплати Росією репарацій Україні та притягнення до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах. Як приклад для наслідування він навів повоєнну Німеччину, підкресливши, що ізоляція не є шляхом вирішення проблем, а натомість необхідні визнання провини, покарання та відплата.
Потенційні наслідки завершення бойових дій
Прем’єр-міністр Латвії також попередив про можливе посилення “небезпеки на кордоні” після припинення вогню, зокрема через потенційну міграційну хвилю. За його прогнозами, сотні тисяч “зла́маних” солдатів повернуться з поля бою в пошуках кращого життя, а інші громадяни Росії будуть змушені тікати через економічні наслідки війни, що руйнуватимуть воєнну економіку Москви.
Додатковою інформацією щодо останнього пакету санкцій ЄС проти Росії можна ознайомитись у статті, що детально розглядає процес досягнення домовленостей та компроміси, на які довелося піти задля посилення тиску на агресора.
- Латвія виступає за повну заборону в’їзду для російських військових до ЄС.
- Франція та Італія підтримують вирішення цього питання через візові правила, а не санкції.
- Північні та східні країни ЄС наполягають на більш жорстких обмеженнях.
- Кулбергс вважає переговори з Росією марним заняттям без ознак готовності до них.
- Латвія готова відновити зв’язки з Росією після виплати репарацій та покарання винних у воєнних злочинах.
- Очікується потенційна міграційна хвиля з Росії після завершення війни.
