Євроінтеграція України в енергетичному секторі набуває нових вимірів, виходячи за межі простого узгодження законодавства з нормами Європейського Союзу. Особливу актуальність набуває модернізація галузі та суттєве зменшення втрат природних ресурсів, зокрема метану. Впровадження Метанового регламенту ЄС, ухваленого у 2024 році, стає ключовим елементом цієї трансформації, адже його головна мета – мінімізація витоків при видобутку викопного палива. Як зазначалося раніше у статті “ЄвроПравди” під назвою “Тиск за допомогою метану: як нові правила ЄС можуть прискорити заборону російського газу”, приєднання до цих правил обіцяє Україні не лише покращений доступ до європейського ринку газу, але й значні економічні вигоди, що випливають із простої формули: чим менше газу ми втрачаємо, тим менше дорогого імпортного палива купуємо. Це є одним із вагомих наслідків добросовісного впровадження європейських стандартів в українській енергетиці.
Скорочення викидів метану: глобальний тренд та український вимір
На початку травня поточного року в Парижі, під час головування Франції в G7, відбулася міжнародна зустріч високого рівня, присвячена питанням скорочення викидів метану. Дискусії зосередилися на практичних аспектах, особливо в енергетичному секторі, де зменшення глобальних викидів метану є найшвидшим та найекономічнішим шляхом. Це є важливим сигналом для України, оскільки метанова політика трансформується з вузькокліматичної теми в один із ключових елементів підвищення енергетичної безпеки, надійності та прозорості постачання енергоресурсів для Європи. Именно в день проведення паризької конференції Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) представило нову доповідь Global Methane Tracker 2026. Вона підкреслює невтішну реальність: глобальні викиди метану від викопного палива залишаються на рекордних рівнях, попри наявність перевірених технологій для їх усунення. Однак, доповідь також містить оптимістичний висновок: скорочення витоків газу та відмова від нераціонального спалювання на факелах могли б зробити доступними для споживачів до 200 мільярдів кубометрів газу щорічно. Financial Times підкреслює приголомшливий факт: щорічно світ марнує газу більш ніж удвічі більше, ніж його обсяг, наразі заблокований через кризу навколо Ормузької протоки. Викиди метану відповідальні приблизно за третину поточного глобального потепління, проте, на відміну від вуглекислого газу, метан залишається в атмосфері значно менший період часу. Це робить його швидке скорочення одним із найефективніших способів сповільнити потепління в найближчі десятиліття. Цей аспект був наголошений понад 250 науковцями, які за сприяння Світового економічного форуму представили 10-пунктовий план невідкладних дій для скорочення викидів метану.
Що це означає для України
- Україна, як країна-кандидат на вступ до ЄС, має значну газову інфраструктуру, яка включає підземні сховища, видобуток газу, вугільні шахти та застарілі газові мережі, що призводить до значних втрат енергоресурсів.
- У 2023 році метан становив близько 27% загальних викидів парникових газів в Україні, причому 71% цих викидів генерувався саме енергетичним сектором.
- Метанова політика для України є не другорядним екологічним питанням, а ключовою реформою енергетичного сектора.
- Без повної імплементації Метанового регламенту ЄС, Україна може зіткнутися з новими умовами на газовому ринку Європи вже з 2028 року, оскільки з 2030 року імпорт газу має відповідати встановленим граничним значенням метанової інтенсивності.
- Європейські покупці, трейдери, банки та страхові компанії вимагатимуть доказів прозорого, виміряного та верифікованого метанового сліду поставок нафти і газу.
За оцінкою проєкту Green Deal Ukraine, потенційний обсяг метану, який Україна може отримати як додаткове паливо за рахунок відповідних галузевих заходів, становить близько 3 мільярдів кубометрів на рік. Це охоплює скорочення викидів і витоків метану з нафтогазового сектора, утилізацію на полігонах твердих побутових відходів та станціях очищення стічних вод, а також дегазацію вугільних шахт на контрольованих територіях. Повне використання цього потенціалу могло б покрити до 10–15% потреби України в природному газі та скоротити викиди парникових газів на 60–85 мільйонів тонн CO₂-еквіваленту щорічно.
Економічна вартість газу, який можна отримати за рахунок підвищення ефективності газової інфраструктури та інших заходів зі скорочення викидів метану, оцінюється у 750–1100 мільйонів євро щорічно, або до 11 мільярдів євро протягом наступних 10 років, виходячи із середніх гуртових цін на природний газ у Європі станом на 2025 рік (0,36 євро/м³). Це означає подвійну вигоду: кошти, не витрачені на імпорт газу, можуть бути інвестовані у національну економіку.
П’ять кроків для України
- Ухвалення рамкового закону: Імплементація Регламенту ЄС 2024/1787 має бути не просто формальною нормою, а зміною правил гри для газовидобутку, транспортування, розподілу, підземного зберігання, вугільних шахт та покинутих об’єктів.
- Визначення компетентних органів: Україна має чітко визначити, хто буде відповідати за збір та перевірку даних, контроль операторів, проведення інспекцій, накладання штрафних санкцій, взаємодію з європейськими інституціями та питання шахтного метану.
- Створення системи моніторингу, звітності та верифікації: Без прямих вимірювань метану не буде довіри, інвестицій та доступу до європейського ринку. Стара логіка розрахунків за усередненими коефіцієнтами має поступитися системі регулярних вимірювань, інвентаризації на рівні конкретних джерел та незалежної верифікації даних.
- Запровадження програм LDAR та правил щодо стравлювання і спалювання газу: Це не абстрактна екологічна вимога, а спосіб повернути в систему газ, що втрачається, підвищити безпеку об’єктів та ефективність їхньої роботи.
- Забезпечення необхідного фінансування та кадрового забезпечення: Потрібні кошти на обладнання, мобільні лабораторії, навчання персоналу, ремонти, заміну обладнання, доступ до найкращих світових практик та технологій, а також інженерні фахівці відповідної кваліфікації.
За оцінками МЕА, близько 70% світових метанових викидів від викопного палива можна скоротити за допомогою наявних технологій, причому понад 35 мільйонів тонн – без негативних витрат, оскільки вартість збереженого газу перекриває витрати на заходи. МЕА розглядає заходи зі скорочення втрат та викидів метану як питання енергетичної безпеки. Для України, яка воює за енергетичну незалежність, це ще більш актуально, адже країна не може дозволити собі марно втрачати газ. Метанова реформа стає тестом на серйозність українського підходу до євроінтеграції, демонструючи здатність не лише формально приймати європейські норми, але й модернізувати енергетичний сектор, зменшувати марнотратство та будувати довіру до своєї інфраструктури та видобувної галузі серед партнерів у ЄС. Потенційна економія для України від збереження газу становить понад мільярд євро щорічно.
