Гагаузька автономія в Молдові, відома як “Gagauz Yeri”, стикається зі складними викликами, пов’язаними з проросійським впливом, який підриває її державність та європейський шлях країни. Цей вплив, хоч і менш очевидний, ніж у Придністров’ї, де розташована російська військова база, має глибоке коріння і проявляється через політичні маніпуляції та фінансову залежність від Москви.
Історичні передумови та політичний вплив Росії
Гагаузька автономія була створена у 1994 році як механізм вирішення етнічних питань, надавши регіону значну самостійність, включаючи власного башкана (президента), уряд та парламент. Ідея полягала у збереженні гагаузької культури та мови. Однак, від самого початку незалежності Молдови, російська пропаганда активно працювала над тим, щоб орієнтувати гагаузів на Москву, перетворюючи автономію на “резервацію русского міра”.
Сучасні проблеми Гагаузії кореняться в двох ключових аспектах російського впливу: по-перше, влада регіону часто ставить російську мову вище за гагаузьку, яка, парадоксально, перебуває під загрозою зникнення, попри те, що саме для її збереження створювалася автономія. По-друге, спеціальний статус Гагаузії використовується Москвою як інструмент для дестабілізації Молдови та перешкоджання її європейській інтеграції, проти чого активно виступають проросійські лідери регіону.
Традиційно, для здобуття влади в Гагаузії необхідно було публічно демонструвати лояльність до Росії. Ця тенденція посилилася з приходом до влади Євгенії Гуцул у 2023 році, яка була представлена проросійським олігархом-втікачем Іланом Шором, а її кампанія була профінансована Москвою, що свідчить про прямий підкуп голосів, який став можливим завдяки рокам пропаганди.
Зусилля Молдови щодо деокупації та виклики
Нинішній уряд Молдови вживає заходів для руйнування російської політичної вертикалі в Гагаузії. Євгенія Гуцул перебуває під слідством за звинуваченнями у незаконному російському фінансуванні та засуджена до семи років ув’язнення. Проте, вплив Росії зберігається, і говорити про повну деокупацію регіону ще зарано.
Виконувач обов’язків башкана, Ілля Узун, також пов’язаний з Іланом Шором і, відповідно, з Кремлем. Крім того, повноваження парламенту Гагаузії, Народних зборів, закінчилися в листопаді 2025 року, що ставить регіон у стан фактичної відсутності легітимної влади. Неможливість проведення нових виборів через суперечності місцевого законодавства з оновленим виборчим кодексом Молдови, а також небажання депутатів Народних зборів усувати ці невідповідності, лише поглиблюють кризу.
- Росія прагне провести вибори в Гагаузії для відновлення легітимної влади та подальшого тиску на Молдову.
- Кишинів, зі свого боку, прагне провести чесні вибори, вільні від московського контролю, що вимагає приведення виборчих правил автономії у відповідність до національного законодавства та створення механізмів контролю за їх чесністю.
- Попри політичні складнощі, існує діалог між Комратом і Кишиневом щодо проведення виборів, які, ймовірно, відбудуться восени.
Роль України та досвід українських гагаузів
Існує значна кількість етнічних гагаузів, які проживають в Україні і відіграють важливу роль у різних сферах життя країни, зокрема, близько 600 гагаузів служать у Силах оборони України. Приклад українських гагаузів, які є патріотами України і інтегровані до української політичної нації, може слугувати моделлю для змін у Гагаузії Молдови.
Україна може допомогти Гагаузії шляхом спільних інформаційних кампаній та контрпропаганди, демонструючи приклад українських гагаузів та пояснюючи шкідливий вплив Росії. Це довготривала робота, спрямована на зміну світогляду людей, сформованого десятиліттями російської пропаганди.
Нині близько 30 тисяч гагаузів проживає в Україні, і держава не створює перешкод для розвитку цього народу. Реєстрація проєкту змін до закону про корінні народи України, що додає гагаузів до списку корінних народів, є важливим кроком до збереження їхньої самобутності та мови. Це надасть інструменти для посилення державної підтримки гагаузької самобутності, не створюючи жодних проблем для української держави, адже українські гагаузи не виявляють сепаратистських прагнень.
Виклики збереження гагаузької мови та історичні міфи
Як у Молдові, так і в Україні, гагаузька мова стикається з серйозними проблемами. Незважаючи на законодавче закріплення статусу гагаузької мови як офіційної в Гагаузії, на практиці переважає російська. Багато гагаузьких дітей вже не володіють рідною мовою, що свідчить про “манкуртство” – захист чужого замість власного.
Історичні міфи, нав’язані російською пропагандою, зокрема про те, що Російська імперія подарувала гагаузам землі, на яких вони проживають, глибоко вкоренилися в їхній свідомості. Ці міфи, поряд зі спогадами про радянські репресії, які знищили гагаузьку інтелігенцію та загнали народ у колгоспи, створюють парадоксальну ситуацію “стокгольмського синдрому”, коли жертва починає любити свого кривдника.
Перспективи та спільний шлях до Європи
Питання війни в Україні стало ще одним фактором розколу між гагаузами Молдови та України. В той час як українські гагаузи воюють за свою державу, офіційна Гагаузія мовчить, боячись реакції Росії. Однак, є надія, що культура та мова зможуть об’єднати гагаузів обох країн.
Спільний шлях України та Молдови до Європейського Союзу відкриває нові можливості для гагаузького народу. Інтеграція до ЄС сприятиме зменшенню кордонів та розширенню співпраці, що може стати позитивним прикладом для гагаузів Молдови, закликаючи їх відмовитися від геополітичних ігор Москви та зосередитися на власних інтересах, захищаючи свою самобутність та мову в рамках Молдови.
