Новітні дослідження, проведені під керівництвом кліматолога Олівера Бранча з Університету Гогенгайма, Німеччина, проливають світло на потенціал сонячних електростанцій не лише як джерела чистої енергії, а й як інструменту для стимулювання опадів у посушливих регіонах. Висновки моделювання, опубліковані TechRadar, свідчать про те, що сонячні електростанції, які поглинають значно більше тепла порівняно з навколишнім піском пустелі, можуть бути здатні викликати дощ.
Деталі моделювання та його результати
У ході моделювання було розглянуто регіон Об’єднаних Арабських Еміратів, включаючи прилеглу Перську затоку, а також сонячні панелі, що поглинають 95% сонячного світла. Ключовим фактором, як виявилося, є різниця температур між поверхнею піску та сонячними елементами. Ця температурна аномалія створює потужні висхідні потоки повітря, які, за умови наявності джерела вологи в атмосфері, можуть призвести до утворення хмар та, як наслідок, до дощу. Модель показала, що вологі повітряні маси з Перської затоки є достатнім джерелом вологи для цього процесу. Необхідні температурні умови, здатні запустити цей механізм, могла б створити сонячна електростанція площею щонайменше 15 квадратних кілометрів.
“Деякі сонячні електростанції вже зараз сягають потрібного розміру. Можливо, це не наукова фантастика, і ми можемо створити такий ефект”, – зазначає Олівер Бранч, натякаючи на масштабні сонячні поля, що вже функціонують у Китаї.
Подальший аналіз результатів моделювання демонструє вражаючі цифри: сонячне поле площею 20 км² потенційно може збільшити кількість опадів майже на 600 000 кубічних метрів, що еквівалентно 1 сантиметру опадів на площі понад 80 квадратних кілометрів. Якби подібні опади траплялися десять разів протягом одного літа, цього було б достатньо для забезпечення водою понад 30 000 людей на рік.
Виклики та перспективи
Незважаючи на обнадійливі результати, реальні сонячні елементи мають свої особливості, які можуть впливати на ефективність цього механізму. Оскільки сучасні сонячні панелі розроблені таким чином, щоб відбивати світло та зменшувати нагрівання навколишнього середовища, їхній ефект порівняно з моделлю може бути дещо меншим. Для подолання цього обмеження вчені пропонують доповнювати сонячні електростанції висаджуванням посухостійких культур між рядами сонячних елементів, що, на їхню думку, може посилити ефект стимулювання дощу. Команда Олівера Бранча висловлює впевненість, що ця модель може бути успішно застосована і в інших посушливих регіонах світу, зокрема в Намібії та на півострові Нижня Каліфорнія в Мексиці.
Цікаво, що нещодавні дослідження також вказують на значний вплив дата-центрів для штучного інтелекту на локальний клімат, здатність нагрівати навколишні території на додаткові 9°C, що підкреслює зростаючу актуальність вивчення антропогенного впливу на кліматичні процеси.
