Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень для Сергія Кропиви, колишнього заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора, який є фігурантом справи “Карфаген”.
Детальний аналіз ситуації
Захист Кропиви наполягав на скасуванні арешту або застосуванні м’якшого запобіжного заходу, такого як домашній арешт з електронним браслетом, а також просив зменшити суму застави до 2 мільйонів гривень, вважаючи визначену суму надмірною. Сам підозрюваний стверджував, що 2 мільйони гривень — це максимальна сума, яку він може внести, і що ця сума була ним задекларована. Адвокати також заперечували ризик втечі свого клієнта.
Аргументи обвинувачення та розмір застави
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під час судового засідання 16 вересня заявив, що слідство встановило факти легалізації майна на суму 41 761 850 гривень за період з серпня 2025-го до 2026 року, а також ще близько 40 мільйонів гривень стосувалися періоду з 2023-го до 2025 року. Важливо зазначити, що прокурор наголосив, що розмір застави у 120 мільйонів гривень не був прив’язаний безпосередньо до встановленої суми легалізованого майна. За версією обвинувачення, для легалізації коштів могли використовуватися різноманітні схеми, зокрема переведення готівки в безготівкову форму через фізичних осіб-підприємців (ФОПів), оформлення активів на номінальних власників, використання криптовалют та корпоративних інвестиційних фондів. Крім того, прокурор стверджував, що нерухомість могла оформлюватися на родичів та осіб, пов’язаних з підозрюваним.
Масштаби діяльності та ризики
Окремо прокурор наголосив на наявності даних про 505 кол-центрів, “кришування” яких, за версією обвинувачення, забезпечували фігуранти справи. За його словами, орієнтовна сума прибутку з одного такого кол-центру могла становити близько 7 тисяч доларів на місяць, що в сукупності могло сягати до 3,5 мільйона доларів щомісяця. Ці значні фінансові обсяги були наведені стороною обвинувачення як один з аргументів на користь визначеної суми застави.
Прокурор також наполягав на збереженні ризиків, пов’язаних з переховуванням Кропиви, знищенням доказів та впливом на інших учасників провадження. За даними слідства, було зафіксовано розмови про можливу організацію перетину кордону для інших осіб, приховування майна та надання інструктажів іншим фігурантам щодо їхньої поведінки у разі інтересу з боку Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
Сторона обвинувачення також заперечила твердження Кропиви щодо його перебування у службовому відрядженні під час затримання 4 вересня, зазначивши, що слідство не встановило жодних документів, які б підтверджували це.
Історія справи “Карфаген”
Нагадаємо, що ввечері 4 вересня стало відомо про проведення НАБУ слідчих дій в Офісі генерального прокурора в рамках спецоперації “Карфаген”, спрямованої на викриття злочинної організації. 5 вересня Офіс генерального прокурора підтвердив обшуки у службових приміщеннях, якими користується генпрокурор Кравченко. НАБУ і САП затримали Сергія Кропиву, заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП. Тоді ж НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора, а її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів та легалізації майна.
Суд вже обрав запобіжні заходи кільком фігурантам справи “Карфаген”. Зокрема, 15 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила в апеляції і залишила під арештом підозрювану Єлизавету Івахненко, яка фігурує у справі як “Муза”, з альтернативною заставою у 20 мільйонів гривень.
Додаткова інформація
Справа “Карфаген” викликала значний резонанс в українському суспільстві, піднімаючи питання ефективності боротьби з корупцією та повернення вкрадених коштів державою.
