У самому серці Києва, біля історичних святинь, розгортається напружений конфлікт, пов’язаний із будівництвом житлового комплексу на двох земельних ділянках загальною площею майже 0,38 гектара, розташованих у буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври. Компанії «Будінвестіції» та «Джі Ем Сі Алайенс ЛЛП» намагаються реалізувати амбітний проект, однак їхні плани натикаються на шалений опір з боку місцевих мешканців, громадських активістів та захисників культурної спадщини, що викликає серйозне занепокоєння щодо збереження унікального історичного ландшафту столиці.
Напруга зростає: висотні амбіції проти історичного контексту
Центральним каменем розбрату стало будівництво висотної будівлі, яка, за попередніми даними, може сягати 80 метрів, на ділянках за адресами вулиця Цитадельна, 9-А та Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі. Противники забудови висловлюють глибоке переконання, що така монументальна споруда неминуче завдасть непоправної шкоди історичному середовищу та візуальному сприйняттю величі Києво-Печерської лаври, що є одним із найважливіших культурних надбань України та світу.
За словами Анни Сухецької, представниці ініціативної групи «Цитадельна» та шеф-редактора «Суспільного мовлення», будівництво прямо суперечить встановленим обмеженням для буферної зони об’єкта ЮНЕСКО, які чітко регламентують допустиму висотність забудови.
Ситуація набула широкого розголосу на пленарному засіданні Київської міської ради 18 червня, де було детально обговорено потенційні наслідки проекту. Активісти наголошують, що встановлені норми передбачають максимальну висоту нової забудови в цій частині міста не вище 27 метрів, проте забудовнику вдалося отримати дозвіл на будівництво значно вищого об’єкта завдяки рішенню суду, ухваленому ще у 2020 році.
Юридичні перипетії та захист історичної забудови
Олександр Свистунов, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА, пояснив, що першочергово відомство видало містобудівні умови та обмеження, які враховували допустиму висотність будівель до 26,5 метра, а також передбачали обов’язкове погодження з органами охорони культурної спадщини. Однак, як зазначив Свистунов, забудовники успішно оскаржили ці обмеження в судовому порядку, причому розгляд справи відбувався у спрощеному режимі без належного виклику сторін, що унеможливило повноцінне представлення позиції департаменту.
Навіть подана апеляційна скарга не призвела до скасування судового рішення, що ставить під сумнів ефективність правозахисних механізмів у подібних ситуаціях.
Чиновник також підкреслив, що Генеральний план Києва чітко визначає для цієї території режим середньо- та малоповерхової забудови, що є критично важливим для дотримання вимог пам’яткоохоронного законодавства. У зв’язку з цим, він закликав громадськість активно звертатися до Міністерства культури, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та інших профільних органів для комплексної оцінки ситуації та вжиття відповідних заходів.
Доля історичної будівлі та громадський резонанс
Особливе занепокоєння викликає доля колишнього училища зв’язку на вулиці Князів Острозьких. Дмитро Перов, активіст та захисник історичної спадщини, повідомив, що забудовники вже розпочали демонтаж цієї будівлі, спорудженої у 1930-х роках у стилі конструктивізму. Ця споруда має статус цінної історичної забудови і розташована в центральному історичному ареалі столиці, що робить її демонтаж особливо тривожним прецедентом.
-
Активісти висловлюють сподівання, що Міністерство культури зможе видати припис щодо припинення будівельних робіт.
-
Департамент охорони культурної спадщини КМДА, зі свого боку, може ініціювати процес внесення будівлі до переліку нововиявлених пам’яток культурної спадщини.
З метою привернення уваги громадськості до проблеми та мобілізації підтримки, було зареєстровано електронну петицію до Київради з вимогою зупинити реалізацію проекту. Станом на кінець червня, документ вже зібрав близько 5,5 тисячі підписів, і для його офіційного розгляду міською владою необхідно досягти позначки у 6 тисяч голосів підтримки. СтройОбзор нагадує, що Департамент містобудування та архітектури КМДА вже не зміг оскаржити рішення суду першої інстанції, яким було скасовано частину містобудівних обмежень для забудови ділянки на вулиці Князів Острозьких, 43/11, що свідчить про складність юридичної боротьби за збереження історичної спадщини.
