## Тимчасовий захист українців у Європі: П’ять років минуло, час приймати рішення
**Брюссель, 20 березня 2026 року** – П’ятий рік повномасштабної війни в Україні наближається до свого завершення, і разом з ним – термін дії тимчасового захисту для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах Європейського Союзу. Ухвалене 4 березня 2022 року рішення про тимчасовий захист дозволило мільйонам українців, переважно жінок та дітей, легально перебувати в країнах ЄС, отримуючи доступ до роботи, медицини, освіти та соціальних послуг. Однак, з другої половини 2025 року почав змінюватися акцент: Європейський Союз нагадав про тимчасовий характер цього механізму, що призвело до значних змін у настроях українців щодо повернення додому.
### Статистика та настрої: Від бажання повернутися до невизначеності
Згідно з результатами п’ятої хвилі дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС), проведеного спільно з Info Sapiens, кількість українців, які планують повернутися до України, суттєво зменшилася. Якщо у 2022 році три чверті українців за кордоном висловлювали намір повернутися, то на кінець 2025 року ця цифра впала до 43%, а 17% заявили, що точно не повернуться.
Ці зміни відбуваються на тлі переговорів, які країни ЄС розпочали 5 березня 2026 року щодо майбутнього статусу українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист. Єврокомісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннес зазначив, що “тимчасовий захист – як і випливає з назви – є тимчасовим захистом, тож нам потрібен наступний план і після березня 2027 року”. Спецпосланниця Єврокомісії з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон додала, що “для тимчасового заходу п’яти років достатньо”, і висловила здивування, якби тимчасовий захист продовжили в нинішньому вигляді.
### Різні шляхи до легалізації: Робота, навчання, сім’я
Після завершення тимчасового захисту українцям, які бажають залишитися в Європі, доведеться оформлювати перебування на загальних підставах. Основними шляхами легалізації стануть:
* **Працевлаштування:** Отримання місцевого контракту або відкриття власної підприємницької діяльності.
* **Навчання:** Студентські візи або участь у наукових проєктах.
* **Сімейні обставини:** Возз’єднання родини або шлюб з громадянами країн ЄС.
* **Висококваліфіковані працівники:** Програми на кшталт “EU Blue Card”.
Німеччина, де проживає майже 1,2 мільйона українців (близько 25% від усіх воєнних мігрантів з України), не планує запроваджувати окремий статус для українців після березня 2027 року. Берлін закликає українців, які бажають залишитися, самостійно змінювати свій статус, не чекаючи формального завершення тимчасового захисту. Однак, перехід на інші статуси вимагає відмови від пільг, наданих тимчасовим захистом, таких як медичне страхування, компенсація коштів на житло та грошова допомога.
Польща планувала запровадити статус CUKR (Cudzoziemiec z Ukrainy), гібрид спецрежиму та “карти побиту”, який дозволяв би легальне перебування до трьох років. Хоча терміни впровадження невідомі, з 5 березня 2026 року система тимчасового захисту в Польщі стала загальною для всіх іноземців, а українці матимуть можливість перейти на тимчасове або постійне проживання, або залишитися під тимчасовим захистом ще на рік, але на більш жорстких умовах.
У Чехії, де тимчасовий захист мають понад 393 тисячі українців, процес переходу на довгострокове проживання є складним. Партія SPD виступає проти спрощених правил для українців, наполягаючи на стандартних умовах для всіх мігрантів. Президент Чехії Петр Павел, навпаки, наголошує, що українці приносять країні більше, ніж вона витрачає на них.
### Фінансова підтримка та економічний внесок
ЄС виділив значні кошти на підтримку українців, що знайшли прихисток у країнах-членах. Загальна сума, витрачена на захист українців під час війни, становить щонайменше 34 мільярди євро. Водночас, українці роблять вагомий внесок у економіку країн, що їх прийняли, працюючи, сплачуючи податки та підтримуючи економіку як робітники та споживачі.
У Польщі українці, які мешкають і працюють, згенерували для економіки близько 328,6 млрд злотих додаткового ВВП з 2022 року, що значно перевищує витрати польського бюджету на підтримку українців. Очікується, що до 2030 року частка українців у формуванні ВВП Польщі зросте до 3,2%.
### Повернення: Економіка як ключовий фактор
Незважаючи на тривалу інтеграцію, частина українців розглядає повернення додому. За оцінками ЦЕС, за межами України можуть залишитися від 2,1 до 3 мільйонів українців. Однак, повернення значної кількості людей пов’язують з економічною стабільністю в Україні. Вищий рівень життя, завершення війни та відсутність повітряних атак є головними стимулами для повернення.
ЄС готує програму добровільного повернення та відновлення, але акцент робиться на інвестиції в місцеві громади, а не на пряму фінансову допомогу. Проте, пришвидшений вступ України до ЄС може стати “гейм-ченджером”, адже це відкриє право на вільне пересування робочої сили.
В умовах змін, що наближаються, українцям за кордоном доведеться прийняти важливі рішення щодо свого майбутнього, оцінюючи перспективи як у країнах ЄС, так і в рідній Україні.
