Колишній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підтвердив, що під час свого візиту до Китаю він обговорював з китайським лідером Сі Цзіньпіном питання російсько-української війни. Трамп зазначив, що це “питання, яке ми хотіли б вирішити”, висловлюючи надію на досягнення мирних домовленостей. За його словами, до певного моменту ситуація виглядала позитивно, проте нещодавній “серйозний удар”, завданий Україні, викликав розчарування. Він вкотре висловив упевненість, що мирні переговори зрештою відбудуться.
Розширений контекст та можливі наслідки
Заяви Дональда Трампа про обговорення українського питання з Сі Цзіньпіном набувають особливої ваги, враховуючи його попередні висловлювання щодо швидкого завершення війни. Напередодні вильоту до Китаю, 12 травня, Трамп вже декларував, що “завершення російсько-української війни вже наближається”. Однак, ці оптимістичні прогнози були затьмарені новими атаками з боку Росії. Вже 13 травня воєнна розвідка попереджала про нову комбіновану повітряну атаку з боку держави-агресора, яка могла бути тривалою. Наслідки цієї атаки не забарилися: в ніч на 14 травня в Києві внаслідок російського удару обвалилася частина багатоповерхового будинку, забравши життя 24 людей, серед яких троє дітей.
“До вчорашнього вечора все виглядало добре, але вчора ввечері вони (Україна – ред.) зазнали серйозного удару.” – Дональд Трамп.
Геополітичні міркування
Залучення Китаю до вирішення конфлікту, навіть опосередковано через обговорення з колишнім президентом США, є знаковим. Китай, будучи ключовим гравцем на світовій арені та союзником Росії, може відігравати певну роль у потенційному врегулюванні. Однак, варто враховувати, що позиція Китаю щодо війни в Україні є складною і часто завуальованою. Аналітики зазначають, що Пекін, з одного боку, прагне зберегти партнерські відносини з Москвою, а з іншого – не бажає потрапити під вторинні санкції Заходу. Саме тому будь-які ініціативи, що виходять від такої впливової фігури як Дональд Трамп, потребують ретельного аналізу та розуміння прихованих мотивів та потенційних наслідків для міжнародної безпеки.
Попередні спроби врегулювання
Історія російсько-українського конфлікту знає чимало спроб мирного врегулювання, однак жодна з них не призвела до сталого миру. Мінські угоди, укладені за посередництва Франції та Німеччини, мали на меті припинити бойові дії на Донбасі, але так і не були повністю реалізовані. Після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, Україна неодноразово заявляла про готовність до переговорів, але лише за умови виведення російських військ з її території. Відсутність прогресу в переговорах, на тлі триваючих бойових дій та людських втрат, робить будь-які нові ініціативи, навіть ті, що виходять від впливових міжнародних діячів, предметом пильної уваги світової спільноти.
