15 травня 2026 року стало знаковою датою у міжнародному правосудді, адже саме тоді Комітет міністрів Ради Європи ухвалив ключове рішення, що започаткувало процес створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії Російської Федерації проти України. Це рішення, яке було прийнято в Кишиневі під час зустрічі на міністерському рівні, знаменує собою важливий крок на шляху до відновлення справедливості, як зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, назвавши цей момент “точкою неповернення”, хоча й підкреслив, що це лише початок тривалого шляху.
Спеціальний трибунал: нова реальність
Центральним елементом цього процесу стало затвердження Розширеної часткової угоди щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу. Цей документ, третій установчий акт майбутнього трибуналу, був підтриманий 37 державами світу, що свідчить про широку міжнародну консолідацію навколо ідеї покарання за агресію.
“Під час засідання 37 держав світу ухвалили рішення про затвердження Розширеної часткової угоди щодо створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – третього установчого документа Спеціального трибуналу”.
Міністр Сибіга висловив переконання, що Спеціальний трибунал став “юридичною реальністю”, і анонсував подальше розширення кола держав-учасниць, що свідчить про амбіції щодо універсального охоплення. Його слова про те, що трибунал допоможе Путіну “увійти в історію. Як злочинець”, разом із згадками інших російських посадовців, які, на його думку, отримали “квиток до Гааги”, підкреслюють рішучість України та її партнерів у прагненні до відповідальності.
Механізми функціонування та міжрегіональна підтримка
Розширена часткова угода визначатиме ключові адміністративні та управлінські аспекти функціонування Спеціального трибуналу, створюючи таким чином необхідну основу для його ефективної роботи. Важливо, що до цієї угоди можуть приєднуватися не лише держави-члени Ради Європи, але й треті країни, що відкриває шлях до максимально широкої міжрегіональної підтримки та легітимації трибуналу.
Створення Спеціального трибуналу є складним, але необхідним кроком у боротьбі з безкарністю за міжнародні злочини. Його діяльність, як очікується, буде спиратися на міжнародне право та забезпечуватиме притягнення до відповідальності осіб, винних у розв’язанні та веденні агресивної війни.
Подальші деталі щодо роботи трибуналу та кроки з притягнення Росії до відповідальності, включаючи питання репарацій та позицію ключових міжнародних акторів, активно обговорюються та аналізуються. Зокрема, у статті “Нюрнберг для Путіна. Все про трибунал для верхівки РФ” надається глибокий аналіз механізмів його дії, а інтерв’ю Ірини Мудрої розкриває перспективи щодо “1 трильйона репарацій, запуску Гаазького трибуналу та позиції США”.
Ця подія підкреслює зростаючу міжнародну рішучість у забезпеченні справедливості та припиненні безкарності, особливо у контексті актуальних геополітичних викликів.
