Угорщина має намір переглянути закон Орбана про ЛГБТ+

Угорщина має намір переглянути закон Орбана про ЛГБТ+

Угорський уряд, під тиском рішень Суду Європейського Союзу, готується до перегляду скандального закону, ухваленого за часів прем’єрства Віктора Орбана, який суттєво обмежував доступ до контенту, пов’язаного з ЛГБТ+ спільнотою. Ця подія знаменує собою потенційний зсув у правовій політиці Угорщини щодо прав меншин та її інтеграції до європейського правового простору. Рішення Суду ЄС, яке було винесене 21 квітня, чітко констатувало порушення Угорщиною європейського права через ухвалення закону, що стигматизує та маргіналізує ЛГБТ+ осіб.

Марта Горог, кандидатка на посаду міністерки юстиції Угорщини, публічно заявила про необхідність коригування законодавства, наголосивши на зобов’язаннях, які випливають з членства Угорщини в Європейському Союзі. Вона підкреслила, що угорське законодавство не може існувати у вакуумі, а має відповідати міжнародним та європейським правовим стандартам, включаючи спільні цінності ЄС.

Йдеться про закон LXXIX від 2021 року, який офіційно позиціонувався Будапештом як захід для захисту дітей. Однак, на практиці, цей закон фактично заборонив або ж суттєво обмежив доступ до матеріалів, що зображують або пропагують відхилення від статевої ідентичності, зміну статі чи гомосексуальність. Варто зазначити, що схожі обмеження вже були введені угорським експрем’єром Віктором Орбаном у 2021 році, коли було заборонено “пропаганду гомосексуалізму” серед неповнолітніх, незважаючи на значний шквал критики з боку правозахисних організацій та Європейського Союзу.

Аналіз ситуації та можливі наслідки

Рішення Європейського суду та наміри угорського уряду свідчать про зростаючу увагу до дотримання прав людини в країнах-членах ЄС. Обмеження, передбачені угорським законом, були широко розкритиковані не лише через їхній дискримінаційний характер, але й через потенційний вплив на свободу вираження поглядів та доступ до інформації.

“Угорщина є членом Європейського Союзу, а це означає, що на Угорщині лежать певні обов’язки. Це означає, що стосовно цього судового рішення Міністерство юстиції має здійснити законне виправлення”, – зазначила Марта Горог.

Венеційська комісія, один з найавторитетніших консультативних органів Ради Європи з питань конституційного права, також дійшла висновку, що угорський закон, який забороняє викладання питань, пов’язаних з гомосексуальністю та трансгендерністю, у школах, порушує міжнародні стандарти прав людини. Це додатково підкреслює необхідність перегляду чинного законодавства.

Перспективи перегляду закону

Планований перегляд закону може мати кілька важливих наслідків. По-перше, це може сприяти відновленню довіри між Угорщиною та іншими країнами-членами ЄС, а також зміцнити позиції країни в контексті європейських цінностей. По-друге, це може призвести до послаблення обмежень для ЛГБТ+ спільноти в Угорщині, відкриваючи доступ до ширшого кола інформації та сприяючи більш толерантному суспільному середовищу.

Однак, процес перегляду закону може бути складним, враховуючи політичний контекст та можливий опір з боку консервативних сил у суспільстві. Важливо буде відстежувати, наскільки глибокими будуть зміни та як саме вони будуть імплементовані на практиці.

Позиція Угорщини в контексті прав людини

Історія з цим законом підкреслює загальну тенденцію до посилення уваги до прав людини та верховенства права в Європейському Союзі. Країни-члени все частіше стикаються з необхідністю узгоджувати своє національне законодавство з європейськими стандартами, особливо у сферах, що стосуються основоположних прав та свобод.

  • Суд Європейського Союзу визнав порушення права ЄС угорським законом.
  • Кандидатка на посаду міністерки юстиції Угорщини підтвердила намір переглянути закон.
  • Закон LXXIX від 2021 року обмежував доступ до ЛГБТ+ контенту.
  • Венеційська комісія визнала порушення міжнародних стандартів прав людини цим законом.

Подальший розвиток подій в Угорщині щодо цього питання буде уважно відслідковуватися як на національному, так і на міжнародному рівнях, адже він може стати прецедентом для інших країн, які стикаються зі схожими викликами у сфері прав людини.