Рішення Угорщини про виведення військових з-під охорони критичної інфраструктури, що було мотивоване так званою “українською загрозою”, вказує на суттєві зміни у безпековій риториці Будапешта після виборів. Цей крок, який розпочався 15 квітня 2026 року, сигналізує про перегляд оцінки ризиків, колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан активно використовував тему можливих українських атак на енергетичні об’єкти під час передвиборчої кампанії, посилаючись на нібито блокування відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”, що стало підставою для розгортання військ.
Аналіз ситуації
Зміна безпекової парадигми
Начальник Генерального штабу Збройних сил Угорщини Габор Бьорьонді віддав наказ про поступове скорочення чисельності військовослужбовців, задіяних у посиленні охорони об’єктів критичної інфраструктури та енергетичних об’єктів, що підтверджує зміну пріоритетів. Цей крок пояснюється тим, що оператори критичної інфраструктури самостійно переглянули та скоригували свої заходи безпеки, посиливши власний захист. Загалом, угорська армія залучила 600 солдатів для охорони енергетичної інфраструктури, і тепер ця чисельність буде поступово зменшуватися.
Контекст подій у Сербії
Ці події відбуваються на тлі схожої ситуації в Сербії, де армія також була залучена для охорони інфраструктури, що забезпечує прокачування газу до Угорщини, і де було заявлено про спробу диверсії на газопроводі. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто натякнув на можливу причетність України до цієї “диверсії”, однак офіційний Київ категорично відкинув ці звинувачення, припускаючи російський слід у втручанні Росії в угорські вибори на користь Орбана. Цікаво, що директор Військово-безпекового агентства Сербії Джуро Йованич заявив, що сербські служби не знайшли жодного українського сліду у цій спробі диверсії.
Подальші перспективи
Цікавим аспектом є те, як ці події вплинуть на майбутні відносини між Україною та Угорщиною, а також на загальну безпекову ситуацію в регіоні. Подальше скорочення угорської військової присутності біля об’єктів критичної інфраструктури може свідчити про відсутність реальної загрози з боку України, або ж про перехід до інших форм забезпечення безпеки.
Можливі сценарії
- Зменшення напруженості у відносинах між Україною та Угорщиною.
- Посилення співпраці у сфері безпеки, якщо реальна загроза буде ідентифікована.
- Продовження інформаційної війни з боку Росії, спрямованої на дестабілізацію регіону.
В будь-якому разі, рішення Угорщини є важливим сигналом, який потребує уважного аналізу з боку міжнародної спільноти.
