Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра рішуче спростувала будь-які спекуляції та заяви щодо нібито провалу України у відборі кандидатів до Міжнародного кримінального суду (МКС), підкресливши, що процес висунення відбувається згідно з усіма встановленими процедурами та термінами. Вона зазначила, що, незважаючи на “хвилю гучних заяв і політичних спекуляцій”, Україна ретельно проводить процедуру висунення кандидата до МКС, дотримуючись визначених правил.
Детальний опис процесу відбору
Конкурсна комісія провела співбесіди з кандидатами в період з 24 по 26 березня 2026 року, оцінивши їхній високий професійний рівень, глибокі знання міжнародного права, практики МКС, Римського статуту, а також належні стандарти доброчесності та фахової підготовки. Як результат, 8 квітня 2026 року комісія визначила кандидатів для подальшого висунення.
Визначені кандидати
- Основним кандидатом є суддя Верховного Суду Лев Кишакевич.
- Резервним кандидатом висунуто Оксану Сенаторову, яка вважається однією з найвідоміших українських фахівчинь у сфері міжнародного кримінального права.
“На жаль, навколо теми міжнародного правосуддя окремі політичні середовища вкотре намагаються будувати не фахову дискусію, а звичну для себе кампанію з пошуку “зради”. Але міжнародні процедури працюють не за логікою фейсбук-істерик, а за логікою права, строків і рішень”, – наголосила Ірина Мудра.
Передісторія та контекст
Важливо зазначити, що Міжнародний кримінальний суд продовжив термін подання кандидатур для відбору суддів до 12 квітня 2026 року, в якому бере участь і Україна. З 1 січня 2025 року Україна офіційно стала 125-ю повноправною державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що надало їй можливість номінувати своїх кандидатів на посади суддів МКС. Рішення про ратифікацію Римського статуту було прийняте Верховною Радою 21 серпня 2024 року.
