Президент Сербії Александар Вучич опинився в епіцентрі уваги після саміту “Південно-Східна Європа – Україна”, що відбувся в Києві, ставши єдиним лідером, який відмовився підписати спільну декларацію. Цей документ, схвалений іншими учасниками, передбачає подальшу політичну, військову, фінансову та безпекову підтримку України, а також посилення тиску на Росію. Слова Вучича, сказані під час спілкування з сербськими журналістами після саміту, передає видання N1, а пише “Європейська правда”.
Аналіз ситуації
Деталі декларації та позиція Сербії
У декларації підписанти, серед іншого, засудили російську війну в Україні, а також підтвердили підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Також у декларації міститься заклик до подальшого посилення санкцій проти Росії.
Вучич відкрито заявив: “Я єдиний, хто не підписав цю декларацію”. Цей вчинок викликає низку запитань щодо стратегічного курсу Сербії та її відносин із Росією, особливо враховуючи попередні події.
Історичний контекст та прецеденти
Варто зауважити, що Александар Вучич вже мав досвід участі в подібних самітах. У червні 2025 року він відвідав Україну для участі в саміті “Україна – Південно-Східна Європа”, який проходив в Одесі. Тоді учасники саміту підписали декларацію, яка “найрішучішим чином” засуджувала війну Росії проти України та закликала міжнародну спільноту “зберігати й надалі посилювати санкції проти Російської Федерації”. Парадоксально, але саме Вучич став єдиним учасником тієї події, хто не підписав фінальний документ. Коментуючи це тоді, він заявив, що таким чином він “не зрадив Росію”.
Можливі наслідки
Геополітична дилема Сербії
Рішення Вучича не підписувати декларацію в Києві підкреслює складну геополітичну дилему, в якій опинилася Сербія. З одного боку, країна прагне інтеграції до Європейського Союзу, що вимагає дотримання спільної зовнішньої політики, включаючи санкційний режим проти Росії. З іншого боку, Сербія історично підтримує тісні зв’язки з Росією, особливо в енергетичній сфері та питаннях безпеки.
Реакція міжнародної спільноти
Відмова Сербії від підписання декларації може мати далекосяжні наслідки для її відносин з Україною та країнами ЄС. Це може поставити під сумнів щирість намірів Сербії щодо поглиблення співпраці та приєднання до європейських санкційних механізмів.
Подальші кроки
Саміт “Південно-Східна Європа – Україна” мав на меті консолідацію регіональної підтримки України. Відсутність консенсусу з ключового питання, такого як спільна декларація, може послабити загальну ефективність ініціативи.
- Позиція Сербії потребує детальнішого аналізу з огляду на її стратегічні інтереси.
- Відносини Сербії з Росією залишаються ключовим фактором, що впливає на її зовнішньополітичні рішення.
- Міжнародна спільнота уважно стежитиме за подальшими діями та заявами сербської влади.
