Українська оборонна компанія Trident Tech провела суттєву модернізацію свого наземного роботизованого комплексу (НРК) “Пластун”, що значно розширює його можливості та ефективність на полі бою. Оновлення включають збільшення вантажопідйомності, розширення запасу ходу та впровадження нових технологій живлення, що робить “Пластун” ще більш універсальним інструментом для виконання різноманітних завдань.
Модернізований “Пластун”: нові горизонти можливостей
Збільшена вантажопідйомність та дальність дії
Основні вдосконалення “Пластуна” стосуються його вантажопідйомності та запасу ходу. Нова модифікація здатна перевозити до 100 кілограмів обладнання, що вдвічі більше, ніж у попередній версії, яка могла нести лише 50 кілограмів. Це дозволяє комплексу транспортувати більш значні вантажі, включаючи боєприпаси, медикаменти або інше критично важливе обладнання. Окрім того, запас ходу був збільшений у чотири рази – з 25 до 100 кілометрів, що забезпечує значно ширші можливості для розвідки, логістики та виконання завдань у глибокому тилу противника.
Інновації в системі живлення
Збільшення запасу ходу стало можливим завдяки впровадженню нових твердотільних акумуляторних елементів, які замінили попередні літій-іонні. Ця заміна призвела до зростання питомої ємності акумулятора приблизно на 60%, що є значним технічним досягненням. Використання твердотільних акумуляторів також може підвищити безпеку експлуатації, оскільки вони менш схильні до перегріву та займання порівняно з літій-іонними аналогами.
Технічні характеристики та прохідність
“Пластун” оснащений повнопривідним шасі 4х4, чотирма редукторними електромоторами потужністю 350 ват кожен, що забезпечує йому високу маневреність та прохідність. Комплекс використовує безкамерні поліуретанові шини власної розробки Trident Tech, які демонструють стійкість до пошкоджень та забезпечують надійне зчеплення з різними поверхнями. Важливою характеристикою є здатність платформи долати підйоми кутом до 45°, що дозволяє використовувати її в складних рельєфних умовах.
“Завдяки оновленню джерела живлення питома ємність акумулятора зросла приблизно на 60%”, – пояснили представники компанії.
Багатофункціональність та бойове застосування
НРК “Пластун” може використовуватися не лише для логістичних та евакуаційних місій. Його конструкція передбачає можливість оснащення різноманітними модулями, що розширюють його бойові можливості. Зокрема, можливе встановлення систем дистанційного мінування, розрахованих на дві міни ТМ-62/72, або системи встановлення “шлагбауму” з чотирьох мін. Платформа також обладнана модулями цифрового зв’язку із захистом від радіоелектронної боротьби (РЕБ), засобами ретрансляції, а також може бути використана для запуску двох FPV-дронів. Це робить “Пластун” ефективним засобом для проведення розвідки, постановки перешкод та підтримки штурмових підрозділів.
Перспективи інтеграції та подальшого розвитку
Розробники передбачили можливість інтеграції мобільних систем РЕБ, терміналів Starlink, камер з круговим оглядом 360°, тепловізорів та оптоволоконного каналу передачі відео. Це відкриває широкі перспективи для створення високоінтегрованих роботизованих комплексів, здатних діяти автономно або в тісній взаємодії з іншими бойовими одиницями. На тлі цих розробок варто згадати й інші українські досягнення в галузі роботизованих систем, зокрема, офіційну кодифікацію НРК TerMIT від Tencore та ДКБМ “Хижак” від UGV Robotics як єдиного бойового комплексу, що відкриває шлях до їх серійного виробництва. Також компанія Temerland представила нову наземну роботизовану платформу “Гном Л2”, що свідчить про динамічний розвиток українського оборонно-промислового комплексу у сфері робототехніки.
Додаткова інформація
Українські розробки роботизованих платформ
Український оборонний сектор активно розвиває напрямок наземних роботизованих комплексів, що підтверджується низкою нещодавніх подій. На додаток до “Пластуна”, варто відзначити успіхи інших компаній. Наприклад, наземні роботизовані комплекси TerMIT від Tencore та дистанційно керований бойовий модуль “Хижак” від UGV Robotics отримали офіційну кодифікацію як єдиний бойовий комплекс, що є важливим кроком до їх серійного виробництва та впровадження у війська. Це дозволяє стандартизувати техніку та спростити її експлуатацію та обслуговування. Крім того, компанія Temerland представила нову наземну роботизовану платформу “Гном Л2”, яка базується на вже кодифікованій роботизованій платформі “Гном Логіст”. Ці розробки демонструють зростаючу спроможність українських підприємств створювати сучасні та ефективні роботизовані системи, які можуть значно підвищити боєздатність Збройних Сил України.
Тенденції у розвитку військової робототехніки
Світ активно рухається в напрямку використання роботизованих систем у військовій справі, і Україна не відстає від світових тенденцій. Сучасні роботизовані платформи, такі як “Пластун”, оснащуються передовими системами зв’язку, навігації та штучного інтелекту. Здатність інтегрувати модулі РЕБ, Starlink, камери з круговим оглядом, тепловізори та оптоволоконні канали передачі відео робить їх справді багатофункціональними. Ці технології дозволяють роботам виконувати завдання в умовах складного радіоелектронного середовища, забезпечувати живучість екіпажів та розширювати можливості розвідки та спостереження. Розвиток дронів, як наземних, так і повітряних, є одним з ключових пріоритетів у сучасних конфліктах, і Україна демонструє значний прогрес у цій галузі.
