13 квітня 2022 року, попри жахливі погодні умови, українські сили оборони здійснили успішну атаку на російський крейсер “Москва”, що стало одним із найвизначніших досягнень української армії під час повномасштабного вторгнення. Вранішні дощові хмари, що затягнули небо над Чорним морем, значно ускладнювали видимість, роблячи неможливим використання авіації, безпілотників “Байрактар” та оптичних супутників для виявлення цілі.
Історичний момент: Як “Нептун” здолав “Москву”
Вирішальна роль погоди та технічних можливостей
У таких складних умовах, коли звичайні радари мали обмежений радіус дії, лише загоризонтний радар міг би забезпечити виявлення цілі на великій відстані. Однак, оператори українського комплексу “Нептун”, що базувалися в Одеській області, на той момент мали в розпорядженні лише звичайні радари, які могли бачити об’єкти на відстані до 18 кілометрів. Це створювало значні перешкоди для успішної атаки.
На самому крейсері “Москва” панувала самовпевненість, адже російські військові вважали себе невразливими. Вони були переконані, що з неба та з берега їх неможливо виявити, а потужні системи протиповітряної оборони на борту забезпечують повний захист. Саме ця самовпевненість, як зазначають українські ракетники, зіграла фатальну роль, дозволивши крейсеру підійти на 120 кілометрів до українського берега.
“Вони розуміли, що з неба їх не видно, з берега – теж. Плюс у них дуже серйозні комплекси ППО на борту й інші системи захисту. Тому вони підпливли на 120 кілометрів до українського берега. І ця самовпевненість їх і згубила”, – розповідає один із українських ракетників, дотичний до створення “Нептуна”.
Несподівано, 13 квітня, природа стала на бік України. Через щільні хмари, що висіли низько над морем, радіолокаційний сигнал відбивався від поверхні води до хмар і назад, дозволяючи звичайному радару “дістати” крейсер “Москва” на надзвичайно великій для нього відстані. Після коротких вагань та консультацій, було віддано наказ на пуск двох ракет “Нептун”, які з невеликим інтервалом полетіли в напрямку російського флагмана. Приблизний час їхнього прибуття становив трохи більше 6 хвилин.
Видання “Українська правда” провело ретельну роботу, зібравши десятки інтерв’ю з представниками української військової сфери, витративши кілька тижнів на дослідження та отримавши фотографії історичного пуску, що дозволило створити першу детальну реконструкцію подій.
Бойове хрещення “Нептуна”: від перших пусків до перемоги
Цікаво, що перше бойове застосування ракет “Нептун” відбулося не в квітні 2022 року, а на самому початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді три російські десантні кораблі, що прямували до узбережжя Миколаївської області, стали ціллю для трьох ракет “Нептун”. Пуски здійснювалися з півдня Одеської області, і ракети, аби уникнути ризику для міста, летіли на значно вищій висоті, ніж зазвичай. Хоча ці ракети не досягли своїх цілей, російські кораблі, заскочені такою атакою, розвернулися і відступили до Криму.
Ці події викликали здивування, адже на той момент Збройні сили України офіційно не мали ракет “Нептун” на озброєнні. Проєкт був прийнятий на озброєння у 2020 році після успішних державних випробувань, але його реалізація була фактично призупинена. Лише наприкінці 2020 року, завдяки особистій вимозі Президента Володимира Зеленського, було знайдено фінансування для проєкту.
Перший повноцінний комплекс на новому шасі від “Татри” був зібраний у серпні 2021 року і представлений на параді до 30-ї річниці Незалежності України, демонструючи повний склад: рухомий контрольний пункт, самохідну пускову установку, транспортно-заряджаючі машини та тягачі. Проте, до кінця 2021 року, навіть ракет до комплексу не було. Перші ракети, замовлені державою, виїхали на Одесу лише в середині лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення, що дозволило вчасно поставити їх на бойове чергування та захистити Миколаїв.
Розслідування несправностей: чи була диверсія?
Після перших пусків “Нептунів” у лютому 2022 року, українські військові виявили тривожні несправності. З’ясувалося, що на всіх ракетах була виведена з ладу одна й та сама деталь, яка перешкоджала детонації. Група спеціалістів з київського КБ “Луч”, розробника ракети, виявила цю проблему, усунула її, і одразу після цього наступний пуск двох ракет виявився надзвичайно точним.
Ці події викликали підозри щодо навмисної диверсії. Однак, представники КБ “Луч” схильні вважати це наслідком специфіки виробництва та транспортування ракети, яка містить чутливу електроніку. Водночас, інші джерела в армійському керівництві та розвідці допускають можливість умисного шкідництва, вважаючи це єдиним випадком, схожим на зраду за весь період війни.
Знайти і потопити: останні години “Москви”
13 квітня близько 16 години оператор комплексу “Нептун” зафіксував на радарах велику ціль на відстані 120 кілометрів від берега, якою виявився флагман Чорноморського флоту РФ крейсер “Москва”. Несподіване виявлення загоризонтної цілі стало можливим завдяки сприятливим метеоумовам: щільні хмари над морем створили “коридор” між водою та хмарами, який дозволив сигналу радара досягти крейсера.
Російські військові, перебуваючи в повній впевненості у своїй безпеці, ймовірно, навіть не активували системи ППО. “Нептун” – це тихохідна ракета, що летить над водою, що ускладнює її виявлення звичайними системами ППО.
Існує також версія, поширена у західній пресі, згідно з якою Україна отримала координати цілі від європейського центру НАТО, а американський літак-розвідник “P-8 Посейдон” надав точні дані. Проте, українські військові скептично ставляться до надмірної ролі союзників, наголошуючи на власних можливостях виявлення цілей, таких як “Москва”, за допомогою супутників.
Після фіксації крейсера, близько 16 години, було здійснено два пуски ракет “Нептун”. Попри складні розрахунки часу польоту (трохи більше 6 хвилин), оператори не мали можливості безпосередньо спостерігати за влучанням через погодні умови та ризик збиття безпілотників.
Однак, дані свідчили про те, що “Москва” різко змінила курс, намагаючись сховатися за “вишками Бойка”, що вказувало на влучання. Паралельно з цим, до крейсера прямували чотири кораблі, але несподіваний шторм значно ускладнив будь-які рятувальні операції.
Коли стало відомо, що до “Москви” вийшов буксир з Криму, українські військові зрозуміли, що ситуація на крейсері критична. Наступного дня, після вщухання шторму, крейсер “Москва”, підбитий двома ракетами “Нептун”, почав повільно йти на дно, ставши неможливим для порятунку та буксирування.
Таким чином, сама природа, разом із майстерністю українських військових, допомогла відправити флагман російського флоту туди, куди його послали захисники острова “Зміїний” ще 24 лютого 2022 року.
