Жанр кооперативних ігор, відомий як “friendslop”, набув неабиякої популярності під час пандемії коронавірусу, адже надавав чудову можливість втекти від реальності та підтримувати зв’язок із друзями. Проте, з часом, деякі представники цього жанру почали викликати запитання, адже на ринку з’явилася велика кількість низькоякісних ігор, які покладалися виключно на живе спілкування для маскування недоліків геймплею, керування чи дизайну. Найцікавіше, що такий підхід, попри все, частково працює.
Big Walk: Більше, ніж просто “friendslop”
Геніальний пазл із унікальною системою комунікації
Big Walk від студії House House, яка раніше вже здивувала гравців своєю провокаційною Untitled Goose Game, на перший погляд може здатися черговою “дружболомною” грою. Однак, не поспішайте з висновками. Так, вона здатна довести компанію друзів до стану групового божевілля, але фундаментально Big Walk – це, без перебільшення, геніальний пазл, в якому, прямо як у найкращих іграх сучасності, цінується ваша креативність, допитливість та хист до пригод. А унікальним бонусом іде, мабуть, найцікавіше використання внутрішнього голосового чату серед усіх відеоігор.
Гра зустрічає гравців великим попередженням про те, що використання зовнішніх методів зв’язку або навіть перебування в одній кімнаті під час проходження може зіпсувати враження. Це попередження цілком виправдане, адже подібні обмеження, хоч і створюють певні незручності для пар або груп друзів, що живуть разом, окуповуються з надлишком. Геймплейно Big Walk — це кооперативна пригода-пазл, де нічого не пояснюється зайвий раз. Гра спочатку поміщає вас із товаришами у своєрідний хаб, який демонструє основи керування кумедними персонажами, а потім випускає у дикий світ, сповнений секретів, таємних стежок і загадок, зрозуміти які часом не вдається ані з першого, ані з другого, ані навіть з п’ятого разу.
З самого початку гра ставить перед гравцями головне обмеження: одиночним гравцям у Big Walk робити нічого. Гра дозволяє трохи дослідити світ, але навіть кастомізація кольорів персонажів можлива лише в кооперативі, оскільки гравець не може розфарбувати себе сам — для цього потрібен пензлик та допомога іншого. Матчмейкінг у грі також відсутній, тому зайти у випадкову сесію не вийде. Це не можна вважати недоліком, адже інакше гра просто б не дарувала настільки шалено приємних емоцій, але про такі особливості варто пам’ятати перед покупкою.
Багатогранний геймплей та несподівані відсилання
Big Walk вдало поєднує кілька жанрів та містить неочікувані відсилання до популярних ігор, які можна розпізнати лише під час проходження. Від “френдслопів” гра успадкувала кооперативні веселощі та хаотичний фізичний рушій. Ще більше в ній елементів асиметричних кооперативних пазлів у дусі We Were Here, Escape Simulator та спільного режиму Portal 2. Особливо вражає те, що за духом гра максимально наближена до Elden Ring та обох частин The Legend of Zelda зі Switch, даруючи неймовірне відчуття свободи та тягу до відкриттів. Також ви часто згадуватимете The Elder Scrolls V: Skyrim, але про це трохи згодом.
Основна мета в Big Walk — вирішувати пазли, розкидані на великому острові, збирати спеціальні об’єкти як винагороду, а потім за допомогою цих предметів активувати різноманітні можливості, наприклад, поїзд для пересування островом або канатну дорогу для полегшення підйому в гори.
У грі відсутній сюжет чи діалоги — тільки чистий геймплей, веселощі та інтелектуальне навантаження. Це вигідно вирізняє гру на тлі схожих пазлів для одного гравця, як-от The Witness. В останній також потрібно досліджувати острів і самостійно здогадуватися про правила, але там ви регулярно будете слухати пафосні цитати та дивитися не менш пафосні відео, пізнаючи дзен і велич буття. Big Walk не використовує подібних прийомів, дозволяючи гравцям самостійно створювати унікальні історії проходження. Переповідати ви будете не цитати Ейнштейна чи Біблії, а несподівані знахідки або нетривіальні методи розв’язання проблем, знайдені разом із друзями.
Голосовий чат як ключова механіка
Кожен пазл у Big Walk пропонує нові методи спілкування та випробовує на міцність взаєморозуміння між друзями. Наприклад, в одній з головоломок один гравець може нормально спілкуватися з іншим через динамік, проте другий здатен “спілкуватися” виключно завдяки вмиканню та вимиканню лампочки. В іншому пазлі гравців без попередження розділяє звукоізоляційна стіна, тому доводиться шукати спільну мову на ходу для пошуку виходу. У третьому пазлі потрібно показувати правильні комбінації жестами на такій відстані, що одному з гравців доводиться розглядати іншого в телескоп.
Мені бракує слів, щоб описати, наскільки неймовірними та прекрасними стають навіть банальні головоломки за такого підходу. Абсолютно кожне рішення стає унікальним, адже в його основі — ваші з друзями секрети, трюки, історії та стосунки. Розробникам з House House вдалося перетворити розв’язання пазлів на персональний, майже інтимний досвід, і за це вони заслуговують на овації.
Фізична реальність та менеджмент ресурсів
Ще одна важлива особливість Big Walk полягає в тому, що всі ваші геніальні (і не дуже) ідеї стикаються із суворою фізичною реальністю гри. Кожен гравець може нести в руках лише один предмет. Це може здатися дрібницею, але на практиці менеджмент “інвентарю” — як безпосередньо ваш один предмет у руках, так і всі предмети для групи гравців — перетворюється на окрему, повноцінну мінігру.
У світі розкидано безліч корисних речей, які допомагають у навігації та комунікації: паперові мапи, лазерні вказівки, компаси, мегафони, рації та ліхтарики. Гравець постійно стоїть перед вибором: що взяти з собою в похід? Якщо ви берете мапу, то вже не зможете нести ліхтарик. Якщо несете мегафон, щоб кричати друзям з іншої частини острова, у вас не буде вільних рук, щоб донести до бази ключовий об’єкт-нагороду.
У Big Walk немає магічної бездонної кишені. Якщо ви кинули рацію посеред лісу, щоб взяти щось інше, вона там і лежатиме, поки ви не перезайдете в гру і вона не повернеться на точку спауну. Коли один із гравців вирішує подивитися мапу, інший буквально мусить стояти поруч і світити на неї ліхтариком, якщо дія відбувається вночі.
Нічна пригода та візуальна навігація
Ніч у Big Walk — це не просто косметична зміна освітлення. Це густа, непроглядна, фізично відчутна темрява. Без джерел світла загубитися можна за три секунди, і тоді гра миттєво перетворюється з веселої комедії на щось середнє між симулятором виживання та лімінальними просторами. Кольорові, неприродні локації лише підсилюють це враження. Іноді стає настільки незатишно, що найрозумнішим рішенням буде просто зупинитися, сісти біля якоїсь випадкової радіостанції та перечекати темряву, обговорюючи з друзями, як минув день у реальному житті.
Сам острів — це також окремий, гігантський пазл. До того ж, він дуже гарний: графіка, хоч і не топова, але мальовничих пейзажів у грі вистачає. Вони створюють цікавий контраст із мультяшними персонажами. Мапа багаторівнева, заплутана і абсолютно не пробачає неуважності. У грі немає мінікарти, стрілочок чи маркерів завдань. Усі орієнтири — візуальні. Ви бачите химерну, яскраву конструкцію десь на вершині гори й просто йдете до неї, сподіваючись знайти правильну стежку.
Зважаючи на те, що ваші кумедні, різноколірні персонажі ледве вміють стрибати й бігають зі швидкістю качки, банальний шлях від точки А до точки Б часто генерує більше сміху та драматичних падінь, ніж самі загадки. Ось тоді ви й згадаєте всі уроки навігації з The Elder Scrolls V: Skyrim.
Кооперативна магія у великих компаніях
Гра офіційно підтримує сесії від двох до дванадцяти гравців. Хоча розробники непогано адаптували пазли під різну кількість людей, помітно, що Big Walk розкривається на повну саме в масових походах. У дуеті деякі загадки можуть здатися трохи монотонними, оскільки вам доведеться виконувати низку однотипних дій, які б моментально розв’язала група з чотирьох-п’яти осіб.
Проте, чим більше людей — тим гучніший хаос. Спробуйте організувати дванадцять дорослих людей, які одночасно намагаються перекричати одне одного в проксіміті-чаті, щоб закинути великий м’яч у кошик. Це нагадує спробу пасти котів. Але саме в цьому хаосі народжується та сама “кооперативна магія”, про яку інші студії можуть лише мріяти.
Через кілька годин ви помітите, як ваша компанія створює власну внутрішню мову. Оскільки в грі немає офіційних назв локацій чи предметів, ви почнете вигадувати власні терміни. Ви навчитеся комунікувати жестами, встановлювати власні правила і традиції, і найголовніше — навчитеся довіряти одне одному.
Коли стоїш наосліп у звукоізольованій кабіні, а твій друг намагається морганням ліхтарика пояснити тобі пароль доступу — це рівень взаємодії, якого не досягають 99% сучасних ААА-ігор. Навіть незручності Big Walk перетворює на цікаві, веселі механіки. Це те, що так грозився зробити Хідео Коджіма в Death Stranding, а натомість вийшло у маленької студії з Австралії.
Висновок
Big Walk має дуже чіткий фінал, і коли ви нарешті до нього дійдете, то гарантовано відчуєте той самий солодкий сум, який буває наприкінці ідеальної відпустки з найближчими друзями. House House взяли максимально базові відеоігрові механіки (дослідження, експерименти, радість відкриття) і перетворили їх на платформу для щирого, живого людського спілкування.
Називати все це “френдслопом”, в якому веселощі генеруються виключно через те, що гра погано працює або стимулює вас підставляти товаришів, — майже образа генія авторів. Big Walk — це неймовірно розумна, глибока і зворушлива пригода, яка поважає ваш інтелект і винагороджує за допитливість. Якщо ви зможете зібрати компанію друзів і умовити їх вимкнути Discord заради внутрішнього голосового чату — на вас чекає, можливо, найкращий кооперативний досвід цього десятиліття.
Оцінка
- Геніальна реалізація чату, який стає повноцінною ігровою механікою.
- Розумні та креативні пазли без зайвих підказок.
- Чудове відчуття свободи та захвату першопроходця.
- Смішна фізична модель керування та менеджмент предметів.
- Гра блискуче генерує унікальні ситуації та вчить друзів довіряти одне одному.
- Проходження лише вдвох може виявитися дещо монотонним.
- Вимушена відмова від Discord або гри в одній кімнаті підійде не всім.
Big Walk – це не черговий низькоякісний “френдслоп”, а глибока, розумна та надзвичайно емоційна кооперативна пригода. House House створили ідеальний майданчик для живого спілкування, який винагороджує за допитливість і дарує, можливо, найкращий спільний ігровий досвід цього десятиліття.
