Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) висловлює стурбованість щодо ефективності застосування застави як запобіжного заходу, вважаючи, що вона трансформувалася з інструменту гарантування належної поведінки підозрюваного на “кешбек від вкрадених активів”. Олександр Абакумов, керівник підрозділу детективів НАБУ, наголосив на необхідності законодавчих змін, які б унеможливили використання коштів, отриманих злочинним шляхом, для внесення застави.
Проблематика застосування застави
За словами Абакумова, застава, будучи однією з найпоширеніших альтернатив триманню під вартою у справах НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у певних випадках перестала виконувати свою пряму функцію. Замість того, щоб бути гарантом прибуття підозрюваного до суду та виконання ним процесуальних обов’язків, застава стає частиною “кримінальної економіки”.
Механізми зловживань
Керівник підрозділу детективів НАБУ навів як приклад справу “Мідас”, де мільйони гривень вносяться як застави за топпосадовців з рахунків компаній із сумнівною діяльністю. Засновники та директори таких компаній часто не можуть пояснити походження коштів або зв’язок із підозрюваними, що свідчить про наявність “тіньових” бенефіціарів, які прагнуть приховати свою участь.
“Їхні засновники та директори часто не можуть пояснити ані чим насправді займаються їхні компанії, ані чому вони раптом вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо”, – зазначив Абакумов.
Абакумов детально описав механізм таких схем: готівка, отримана внаслідок протиправної діяльності, фактично обмінюється на безготівкові кошти компаній-«прокладок». Ці компанії потім формально виступають заставодавцями, перераховуючи кошти на відповідний рахунок. Розцінки за подібні послуги, за його словами, коливаються від 10% до 30% від суми застави, що робить це прибутковим бізнесом.
Неефективність фінансового моніторингу
Детектив НАБУ констатував, що у випадках із заставою фінансовий моніторинг часто не спрацьовує належним чином. Кошти перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю без достатньої перевірки законності походження цих коштів.
Пропозиції щодо змін
Абакумов вважає, що застава фактично стає “платою за мовчання” та способом для кримінального середовища “зберегти самого себе”. Він наголосив, що це перетворює заставу на “кешбек для держави”, і тому процедура її внесення та визначення потребує негайних законодавчих змін.
“Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів”, – сказав керівник підрозділу детективів НАБУ.
На думку Абакумова, зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати хорошою основою для необхідних реформ. Держава повинна мати можливість перевіряти компанії, які вносять значні суми застави, з’ясовуючи інформацію про їхніх реальних власників, походження коштів та зв’язок із підозрюваними, щоб переконатися у законності цих коштів.
Актуальний контекст
Ця дискусія відбувається на тлі нещодавніх подій, пов’язаних із розслідуваннями НАБУ та САП. Зокрема, 19 серпня відбулися обшуки у народного депутата Вадима Столара та заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. Столар підтвердив проведення слідчих дій та свою співпрацю зі слідством, тоді як Мудра була звільнена з посади заступниці голови Офісу президента після повідомлень про обшуки у неї.
