Колишній міністр оборони Михайло Федоров, після звільнення з посади, взяв паузу, аби вичікувально оцінити подальші кроки, адже майбутнє українського оборонного відомства залишалося головною інтригою літа. 18 серпня, після повернення Верховної Ради з канікул, президент вніс до парламенту подання щодо кандидатури Євгенія Хмари на посаду міністра оборони. Того ж вечора Федоров у своєму відеозверненні порушив тему необхідності проведення виборів, звинувативши владу в системній кризі управління, що викликало відповідну реакцію.
Аналіз ситуації
Офіс президента вважає проведення виборів під час війни неможливим, про що заявив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин, наголошуючи на небезпеці російських ракетних та дронових ударів. Однак, за даними джерел “Української правди”, Федоров не розглядає безпековий аспект як перешкоду для виборчого процесу, вважаючи, що його можна організувати належним чином. Питання про реальність безпечного проведення виборів у воєнний час, необхідні законодавчі зміни та потенційні ризики для Росії залишаються відкритими.
Ідеї щодо виборів під час війни
Команда Федорова розглядає кілька варіантів організації виборчого процесу в умовах війни. Однією з пропозицій є проведення голосування протягом певного періоду, а не в один день, що може зменшити скупчення людей на дільницях. Як приклад наводиться практика раннього голосування в США. Обговорюються також рішення для забезпечення права голосу військових на фронті, мешканців прифронтових та окупованих територій, а також українців за кордоном, для яких пропонується онлайн-реєстрація.
- Голосування військовослужбовців: створення спеціальних дільниць на фронті або їх приєднання до основних підрозділів Сил оборони.
- Українці у прифронтових регіонах: використання приміщень, які вже функціонують як підземні школи чи дитячі садки, для розміщення виборчих дільниць.
- Українці за кордоном: запровадження онлайн-реєстрації для полегшення організації голосування.
Щодо того, які вибори мають відбутись першими – президентські чи парламентські – команда Федорова ще не має остаточної позиції. Ексміністр не виключає можливості балотування в президенти, але все залежатиме від розвитку подій. Також розглядаються варіанти підтримки інших кандидатів чи партій, або повна відмова від участі у виборах на користь роботи в приватній компанії.
Законодавчі аспекти та виклики
Згідно з чинним законодавством, проведення виборів в Україні під час воєнного стану неможливе, оскільки це прямо заборонено Конституцією. Теоретично, зміни до Основного закону можливі, але цього буде недостатньо. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик наголошує на необхідності ухвалення спеціального закону про повоєнні вибори, який би детально прописав усі нюанси організації виборчого процесу, враховуючи вимоги європейських стандартів та рекомендації Венеційської комісії.
“Потрібно, щоб нове законодавство відповідало європейським стандартам або було з урахуванням нашої специфіки. Щоб воно було вироблене за рекомендацією Венеційської комісії Ради Європи та пройшло певну пробацію в європейських інституціях. Без дотримання цих вимог проведення виборів може суттєво відсунути нас від участі у переговорному процесі щодо майбутнього членства або певних преференцій у відносинах з ЄС та НАТО”.
Наразі над документом працює робоча група Верховної Ради. Пропозиції щодо організації повоєнних виборів напрацьовані на 65-75%, однак залишаються невирішеними політичні питання, зокрема, формат проведення майбутніх парламентських виборів та люстрація кандидатів, пов’язаних з Росією.
Позиція експертів та Росії
Медіааналітик Олексій Ковжун наголошує на важливості не лише безпеки, а й агітації та конкуренції для демократичних виборів. Він зазначає, що парламентські вибори зшивають країну, тоді як президентські можуть її розколоти.
Федоров висловив переконання, що Росія не повинна мати права визначати, коли українці обиратимуть свою владу, і демократія не може бути її заручницею. Однак, за словами заступника голови ЦВК, Росія зацікавлена у виборах вже зараз, використовуючи цю тему для дискредитації української влади. Проросійські ресурси активно поширюють наративи про зовнішнє втручання та скоординовані зусилля, спрямовані на усунення Зеленського від влади.
